Протоколи засідань словенських урядів як джерело з вивчення державотворчих процесів в Словенії у 1918-1921 рр.

Анотація

Стаття присвячена розгляду Протоколів засідань словенських урядів як історичного джерела політичної історії Словенії 1918-1921 рр. Показано процес впорядкування та публікації протоколів, зміст записів щодо питань, які розглядалися на засіданнях, про відношення різних партій, що входили в уряди, к цим питанням та їх вирішенню, про коливання політичних настроїв з плином часу та протистояння всередині урядів.

Протоколи засідань перших урядів Словенії були знайдені випадково. Усього знайдено та видано 204 протоколи засідань Національнго уряду СХС в Любляні та Провінційних урядів для Словенії з 1918 по 1921 рік, що охоплюють понад 1300 сторінок. У 1998-2002 рр. видані тільки коротші офіційні протоколи. Протоколи засідань представляють партійну структуру та характерні особливості роботи урядів Словенії в межах Держави СХС і в час тимчасового переходу до прийняття першої Конституції СХС, виділяючи їх обов'язки та відносини з центральними органами державної влади, створення безлічі нових адміністративних управлінь та комісій, а також міністерських управлінь в Словенії. У той час як протоколи зборів Національного уряду СХС в Любляні є основними джерелами для висвітлення значної незалежності Словенії в Державі СХС, протоколи засідань Провінційних урядів Словенії цінні для висвітлення процесу централізації, який почався незабаром після першогрудневого об'єднання в Королівстві СХС в 1918 р.

Незважаючи на те, що ці уряди в порівнянні з першим самостійним словенським урядом зберегли тільки половину повіренств, Провінційний уряд залишався основним оплотом для вираження занепадаючої автономії.

Зміст записів дозволяє більш ретельно дослідити головні проблеми політичної історії та державотворчі процеси в Словенії повоєнного періоду. Протоколи є цінним документальним внеском в об'єктивний образ першого періоду життя словенців в єдиній Першій Югославії, а також  виствітлення коренів словенської державності. Вони ілюструють безупинні зусилля словенців у першій Югославії, наскільки це було можливо з законодавчої, виконавчої та фінансової точки зору, з вирішення проблеми свого національно-політичного, економічного, соціального та культурного розвитку.