Оборонні підприємства Шостки у роки «Великого терору»

Анотація

Метою дослідження є з’ясування історичних обставин, за яких розгорнулися політичні репресії на оборонних заводах Шостки у 1937-38 рр. У статті аналізуються директивні документи владних органів, на підставі яких здійснювалися репресії. Авторки акцентують увагу на сфабрикованому характері звинувачень та методах, якими діяли співробітники каральної системи НКВС. Застосовані методи аналізу, порівняння, узагальнення та систематизації дозволяють дослідити репресивний характер політики тоталітарного режиму.

Результати дослідження свідчать про те, що протягом 1920-х-30-х рр. оборонні підприємства Шостки перебували у стані реконструкцій, змін керівного складу, що негативно позначалося на ефективності роботи та якості продукції. Після появи таємного наказу НКВС №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців, та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р. розпочалася найбільша масова операція «Великого терору». Проблеми у діяльності підприємств (нерідко – об’єктивного характеру) стали приводом до звинувачень керівників та інженерно-технічних працівників у зриві виробничих завдань, шпигунській діяльності, «правотроцькізмі» тощо. Встановлено, що справи щодо «шкідників на виробництві» фабрикувалися за відпрацьованою з початку 1930-х рр. схемою: спершу виявляли «керівне ядро» з високопосадовців відповідної галузі, а потім перевірялися місцеві осередки. Визначено основні етапи та масштаби репресій на оборонних заводах Шостки, сутність звинувачень на адресу керівників та фахівців підприємств, проаналізовано особливості роботи каральних органів, з’ясовано подальші долі як жертв репресій, так і виконавців терору. Встановлено, що одним з наслідків репресій було нагнітання атмосфери страху та ускладнення морально-психологічного стану як працівників підприємств, так і мешканців міста в цілому.

У результаті проведеного дослідження авторки зробили висновок про сфальсифікований характер «справи шосткинських зброярів» та необхідність подальших досліджень з метою встановлення історичної справедливості та реабілітації репресованих.