Співвідношення формальної та неформальної логіки: теоретичний аналіз

Анотація

Розмежування формальної та неформальної логіки порушує питання про теоретичні підстави відмінностей між відповідними підходами до дослідження раціонального міркування та можливості їх співвіднесення. Метою дослідження є теоретичний аналіз співвідношення формальної та неформальної логіки, з’ясування підстав їх розмежування та визначення характеру взаємозв’язку між ними. Методи. Дослідження ґрунтується на концептуальному та порівняльному аналізі. Концептуальний аналіз використано для реконструкції теоретичних позицій і виявлення аналітично значущих характеристик раціонального міркування. Порівняльний аналіз здійснено на двох рівнях: за характеристиками формального та неформального підходів і за виконуваними ними аналітичними завданнями. Результати.Встановлено багатопараметричний характер розмежування формального та неформального підходів. Їх специфіку визначено за предметним, мовно-репрезентативним, методологічним і нормативним параметрами, що характеризують фокус дослідження міркування, способи його представлення, засоби аналізу та підстави оцінювання. Здійснено функціональне зіставлення формального та неформального підходу за реконструктивною, інференційною та оцінювальною функціями. Встановлено, що формальний і неформальний підходи можуть виконувати спільні аналітичні завдання щодо різних характеристик міркування та за допомогою відмінних аналітичних засобів. Їх співвідношення визначено як функціональну взаємодоповнюваність, тобто можливість співвіднесення відмінних способів реалізації спільних аналітичних функцій зі збереженням специфіки кожного підходу. Висновки.Співвідношення формальної та неформальної логіки доцільно розглядати з урахуванням специфіки їх аналітичного внеску в дослідження раціонального міркування. Можливість співвіднесення відповідних підходів визначається характером досліджуваного міркування та поставленим аналітичним завданням.