Генеза адвокатської етики: етапи та особливості

Анотація

У статті розглядається проблема генези адвокатської етики, етапів її становлення та особливостей в різні історичні епохи. Метою дослідження виступає виокремлення основних етапів в становленні адвокатської етики, їх особливостей та взаємозв’язку з розвитком суспільства, держави,  адвокатури та адвокатської діяльності. Методологічний  комплекс дослідження базується на діалектичному, соціокультурному, історико-філософському, компаративному та антропологічному методах. Результати дослідчення свідчать, що генеза адвокатської етики обумовлена соціальними змінами, перетворенням соціуму та держави. Релігійна, світська мораль  виступають факторами впливу на адвокатську етику. Поступово відбувалась  кристалізація адвокатської деонтології - системи обов’язків адвоката та вимог до неї з боку соціального оточення. Розвиток адвокатської етики пройшов кілька ключових  сходинок, а саме: античний, середньовічний, ренесансний, етап нового часу,  просвітницький, модерновий, сучасний етапи розвитку. Для кожного з них присутня своєрідна, соціально обумовлена змістовна наповненість та функціональна спрямованість. Для сучасного етапу розвитку адвокатської етики характерні такі особливості як глобалізація, технологізація етики, прозорість і підзвітність професійної поведінки адвокатів, оновлення етичних кодексів, зростання вимог до гендерної рівності і інклюзивності у спілкуванні з клієнтами, посилення міжнародного впливу на  національні кодекси адвокатської етики. В умовах цифровізації   життєдіяльності сучасного суспільства адвокати стикаються з такими проблемами як захист конфіденційності клієнтів у цифровому середовищі, збереження адвокатської таємниці із-за поширення спілкування з клієнтом через електронну пошту та соціальні мережи і чати, шо потребує подальшого вдосконалення  настанов адвокатської етики.