Історія археологічних досліджень палеолітичних пам’яток Словечансько-Овруцького кряжа

Автор(и)

  • Марина Володимирівна Хададова старший викладач кафедри всесвітньої історії, Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна https://orcid.org/0000-0002-6807-7069

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20632901

Ключові слова:

пізній палеоліт, Словечансько-Овруцький кряж, стоянка, нуклеус, епіпалеоліт, пам’ятка.

Анотація

У статті розглядається історія археологічного вивчення палеолітичних пам’яток, розташованих на території  унікального регіону на півночі Житомирської області, а саме Словечансько-Овруцького кряжа. Метою статті є  систематизація та аналіз інформації про археологічне вивчення пам’яток епіпалеоліта на території унікального мікрорегіону України. В статті пропонується періодизація та характеристика кожного з етапів більш як столітнього періоду археологічного вивчення палеолітичних пам’яток, виявлених на кряжі, наводяться погляди на особливості формування матеріальної культури епігравету, технологій обробки кременю у населення прильодовикової території, яка знаходилась в певній ізоляції.  Методологія дослідження базується на принципах  історизму, об’єктивності та системності, застосовано методи проблемно-хронологічний та ретроспективний.  Результати дослідження полягають в тому що були виділені етапи виявлення та археологічного вивчення саме палеолітичних пам’яток на території кряжа, визначені основні характеристики та здобутки дослідників в різні історичні періоди. Окремо розглянуті  масштабні дослідження кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст., які дозволили виробити певні уявлення про особливості овруцького епігравету. Висновки. Археологічне вивчення Словечансько-Овруцького кряжа протягом більш як  столітньої історії не було поступовим процесом, воно пройшло шлях від безсистемного збору старожитностей до професійних та системних досліджень кінця ХХ – першої чветрі ХХІ ст. Накопичений за десятиліття археологічний матеріал дозволив дослідникам сформувати уявлення про життя в прильодовиковій зоні, вивчити та класифікувати крем’яний інвентар, скоригувати культурну приналежність та хронологічні рамки існування пам’яток. Найбільш активна фаза досліджень епіпалеолітичних пам’яток Овруччини припадає на кінець ХХ – першу чверт ХХІ ст. Повторно дослуджуються вже відомі стоянки та виявляються нові, які дозволили визначити характерні риси овруцького епіпалеоліта  та заклали підмурівок до майбутнього археологічного вивчення палеолітичних пам’яток Словечансько-Овруцького кража. Перспективи досліджень. Невирішеною на сьогодні є проблема генези епігравету і історична доля носіїв даної культури, зокрема на території Словечансько-Овруцького кряжа. Можливо майбутні дослідження в цьому мікрорегіоні дозволять простежити та зрозуміти  шляхи розселення верхньопалеолітичних мисливців прильодовикової зони півночі України.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Хададова, М. В. (2026). Історія археологічних досліджень палеолітичних пам’яток Словечансько-Овруцького кряжа. Вісник гуманітарних наук, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.20632901