Визнання релігійних організацій критично важливими в умовах війни як новий виклик державно-церковних відносин в Україні
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20616435Ключові слова:
критична інфраструктура, релігійні організації, державно-церковні відносини, воєнний стан, національна безпека, соціальна стійкість, модель партнерства.Анотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню правових, соціальних та політичних аспектів інтеграції релігійних організацій у систему критичної інфраструктури України в умовах воєнного стану. Обґрунтувано необхідність нормативного визнання соціальної ролі церков як суб’єктів, що забезпечують стійкість суспільства під час збройного конфлікту. У роботі використано порівняльний аналіз законодавства України та зарубіжних держав (США, Канади, Великої Британії, ЄС), системно-структурний аналіз функцій релігійних організацій, а також інтерпретативний аналіз норм міжнародного гуманітарного права та Конституції України. Доведено, що в умовах війни релігійні організації в Україні фактично виконують п’ять критичних функцій: гуманітарну (розподіл допомоги), психологічну (реабілітація та душпастирство), соціальну згуртованість (відновлення горизонтальної довіри), волонтерсько-логістичну та функцію збереження національної ідентичності. Виявлено чотири блоки викликів для такого визнання: конституційні обмеження (відокремлення церкви від держави), складність диференціації конфесій у поліконфесійному середовищі (особливо в контексті зв’язків з РПЦ), практичні труднощі фізичного та інформаційного захисту, а також невідповідність між логікою захисту об’єктів культури у міжнародному праві та функціональним підходом критичної інфраструктури Встановлено, що чинний галузевий підхід у законодавстві України не враховує роль релігійних суб’єктів як «агентів стійкості». На основі аналізу трьох міжнародних моделей (прямого включення, партнерства та функціонального визнання) автором обґрунтовано, що для України найбільш прийнятною є адаптована модель функціонального визнання. Вона передбачає закріплення ролі церков у системі цивільного захисту через добровільні угоди про партнерство без формального включення до реєстру критичних об’єктів, що дозволяє зберегти їхню інституційну автономію та уникнути надмірного державного контролю.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Роман Володимирович Орловський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.