Становлення основних форм студій пам’яті в світовій та українській гуманітарній науці: теорія та історіографія питання
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20606818Ключові слова:
Моріс Альбвакс, ідентичність, історична пам’ять, історична свідомість, колективна пам’ять, комунікативна пам’ять, культурна пам’ять, memory studies.Анотація
У статті проаналізовано становлення рядку ключових понять окремого напрямку гуманітарних досліджень – memory studies, а саме колективна пам’ять, культурна та історична пам’ять й історична свідомість. Основна увага приділена розгляду формування вказаних понять, їх первинному змісту та подальшій змістовій еволюції. З огляду на особливості наукового підходу вітчизняної історіографії було висвітлено погляди провідних українських науковців на вказану проблематику.
Визначено, що фактичним родоначальником і засновником пам’яттєвих студій вважають французького філософа та соціолога Моріса Альбвакса, який сформулював теорію колективної пам’яті ще напередодні Другої світової війни. Свого роду «бум» тематики memory studies датується уже 1980-ми – 1990-ми роками, коли свої масштабні роботи опублікували П’єр Нора, Ян Ассман, Ерік Гобсбаум, Маріанна Гірш, Поль Рікер та інші дослідники. Саме в їхніх працях розроблене теоретичне обґрунтування ключового понятійно-термінологічного апарату цієї тематики.
Вітчизняна історична наука, починаючи з 1990-х років, активно долучилася до осмислення та адаптування у контекст національної тематичної специфіки проблематики пам’яттєвих студій. Серед іншого, українських дослідників зокрема цікавить взаємозв’язок історичної пам’яті та історичної свідомості з питаннями національної ідентифікації та націєтворення.
За результатами дослідження визначено, що ключові питання memory studies розглянуті в зарубіжній гуманітарній науці в другій половині ХХ століття. На сьогодні ця проблематика загалом є розробленою і структурованою, тому здійснюються певні уточнення і проміжні узагальнення. В українську гуманітаристику ця тематика ввійшла після проголошення державної незалежності та усунення ідеологічної монополії методології марксизму. Подальше її розроблення дозволить здійснити концептуалізацію і конкретизацію національного аспекту основних форм історичної пам’яті та історичної свідомості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Васильович Ковальчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.