Українська преса на порозі індустріальної доби: науково-технічна модернізація на сторінках журналу «Основа» (1861–1863 рр.)

Анотація

У статті висвітлюється науково-технічна проблематика на сторінках часопису «Основа» (1861–1863 рр.). Особливу увагу приділено тому, як у матеріалах журналу осмислювалися технічні новації, залізничне будівництво і промисловий розвиток загалом в українських губерніях на початковому етапі імперської модернізації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що «Основа» переважно вивчалася як суто національно-культурний проєкт українського руху, тоді як реакція журналу на індустріальні зміни залишалася недостатньо висвітленою.

Теоретичним підґрунтям статті слугує інтелектуальна історія, зокрема методологічні підходи історії понять Р. Козеллека. Практична реалізація окресленої теоретичної рамки базується на застосуванні методу кількісного та якісного контент-аналізу до всіх випусків часопису, що охоплює 21 номер.

У статті показано, що науково-технічна проблематика була закладена вже в програмних текстах «Основи», однак не стала окремим системним напрямом журналу. У структурі часопису не було спеціальної рубрики, присвяченої промисловості, технічному прогресу чи практичній науці. Водночас модернізаційні сюжети висвітлювалися в поодиноких спеціалізованих господарсько-технічних публікаціях, хроніці, географічних оглядах, подорожніх нотатках, навіть рецензіях і полемічних статтях. Найвиразнішим маркером технічної модернізації виявилася залізнична проблематика. Через залізниці автори й редакція «Основи» осмислювали господарську відсталість українських губерній і транспортну ізольованість від центрів збуту сільськогосподарської продукції та виразно артикулювали потребу нових сухопутних шляхів сполучення.

Доведено, що ставлення «основ’ян» до модернізації загалом було позитивним. Критика в журналі стосувалася не технологічного прогресу як такого, а повільності модернізаційних процесів, особливо у сфері залізничного будівництва. Водночас «Основа» розглядала модернізацію крізь призму українських культурних і мовних інтересів. Для редакції важливо було не лише включити українське селянство у нову добу, а й забезпечити його україномовною освітою з  практичними знаннями, придатними для нової технологічної реальності.