Цілісність людини в контексті інформаційних впливів: трансдисциплінарний горизонт осмислення

Анотація

У цій статті обґрунтовується необхідність застосування трансдисциплінарного підходу до розуміння цілісності людини в умовах інформаційних впливів. Стверджується, що вузько дисциплінарний принцип, який традиційно застосовується у вивченні людини в її єдності зі світом, є недостатнім, особливо з огляду на сучасні наукові відкриття та культурно-історичний досвід, накопичений різними народами. Потрібен перехід до вищого рівня рефлексії, що став можливим завдяки трансдисциплінарності як особливому типу наукової парадигми, що виходить за рамки кунівської моделі. Метою статті є обґрунтування трансдисциплінарних основ дослідження цілісності людини в контексті інформаційних впливів. Теоретичною та методологічною базою дослідження є трансдисциплінарність Басараба Ніколеску, яка через введення концепції Прихованого Третього обґрунтовує постійну та нерозривну єдність суб’єкта та об’єкта пізнання як співіснуючих у спільному полі, що має інформаційну природу та об’єднує їх. У статті робиться висновок, що трансдисциплінарність як особливий тип наукової парадигми відкриває новий горизонт для розуміння людини як інформаційної цілісності. Виражена через єдність двох своїх вимірів, позначених відповідно до вимог раціональності як суб’єкт і об’єкт пізнання, цілісність людини одночасно ґрунтується на спільному онтологічному фундаменті, властивому всьому сущому, –інформації як фундаментальній складовій буття. Відповідно, взаємодія з інформацією формує особистісний світ індивіда, тобто суб’єктивну реальність, яка може існувати у стані відповідності або невідповідності об’єктивній реальності, ідеальному стану світу або реальностям інших людей. Таким чином, фокус трансдисциплінарності охоплює не лише структурно складну цілісність людської істоти, а й суб’єктивну реальність як форму її прояву. У сучасних умовах це забезпечує основу для аналізу як конструктивних, так і деструктивних інформаційних впливів на стан людської цілісності та, як наслідок, для розробки відповідних стратегій її захисту, відновлення та підтримки на рівні як окремої людини, так і суспільства в цілому.