Співвідношення відповідальності та безсуб'єктності – проблема автоматизації управлінських рішень

Анотація

Мета: розкрити причини безсуб'єктності управлінця та способів підтримки його суб'єктності за умов розвитку технологій ШІ.

Методи: використання матеріалістичної діалектики, аналізу, системного підходу та уявного експерименту.

Результати: діяльність керівника трудового колективу розглянута крізь призму діяльності суб'єкта, який має обґрунтовано відповідати за прийняті рішення. Показано, що індивід, який може довільно позиціонувати себе стосовно власної відповідальності, прагнути її мінімізувати, що опосередковано призводить до втрати суб'єктності - і цей шлях розвитку юридичних осіб регулярно відтворювався в історії. Безсуб'єктність, як відсутність волі та нерефлексивне дотримання алгоритму, неминуче веде до вразливості підприємства перед конкурентами. Однак, економічна безсуб'єктність управлінців у сучасних умовах зростає через автоматизацію прийняття частини управлінських рішень. ШІ-менеджери необхідні для швидкості прийняття управлінських рішень, а також для перманентного рішення оптимізаційних завдань.

Висновки: розвиток ШІ в близькій історичній перспективі дозволить керівникам підприємств зберігати суб'єктність лише як особам, які трансформують інерційний розвиток підконтрольної їм виробничої структури у висхідний розвиток. Вищим виразом стратегування стає визначення цілей існування підприємства: коли суб'єкт-управлінець має взяти він відповідальність за неоптимальні, у межах існуючих прогнозів, рішення. Але й ця позиція має обмеження: коли ШІ зможуть краще, ніж окремі керівники, враховувати потреби соціуму та аналізувати перспективи його розвитку, як цілого, зможуть краще прогнозувати тенденції розвитку техносфери, матимуть ширший кругозір - тоді суперечність оптимізаційних та інноваційних підходів може бути цілком втілена. А інтенції людей-керівників можна розглядати як хаотичні прояви афектів.