Стратегічне партнерство з США у зовнішній політиці Марокко наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Анотація

Метою дослідження є визначення основних напрямів мароккансько-американського співробітництва за правління короля Мухаммеда VI та аналіз ролі США у зміцненні міжнародних позицій Марокко. Основну увагу приділено безпековому, військово-політичному та економічному вимірам двосторонніх відносин.

Методологічну основу становлять принципи історизму, системного та порівняльного аналізу. Використано проблемно-хронологічний метод для дослідження еволюції відносин між Рабатом і Вашингтоном, а також елементи політичного й економічного аналізу для оцінки результатів двостороннього співробітництва.

У результаті дослідження встановлено, що після приходу до влади Мухаммеда VI мароккансько-американські відносини набули характеру стратегічного партнерства. Після терористичних атак 11 вересня 2001 року Марокко стало одним із ключових союзників США у боротьбі з міжнародним тероризмом. Важливим етапом стало надання Марокко у 2004 році статусу «основного союзника США поза НАТО». Доведено, що безпекова співпраця охоплює спільні військові навчання «African Lion», участь у програмі Trans-Sahara Counterterrorism Initiative та співпрацю з AFRICOM. Встановлено, що Марокко стало найбільшим покупцем американської військової техніки в Африці.

З’ясовано, що важливим елементом двосторонніх відносин стала Угода про вільну торгівлю 2004 року, яка сприяла зростанню товарообігу та активізації американських інвестицій у Марокко. Співпраця між державами також охопила освітні, соціальні та інституційні програми за участю USAID, MEPI та Millennium Challenge Corporation.

У висновках зазначено, що стратегічне партнерство Марокко та США характеризується високим рівнем політичної довіри та інституційною сталістю. Доведено, що у період правління Мухаммеда VI Марокко зміцнило позиції одного з ключових союзників США у Північноафриканському регіоні.