Концептуалізація радянського тоталітаризму в американській та сучасній українській історіографіях: компаративний аналіз

Анотація

У статті здійснено порівняльно-історичний аналіз концептуалізації радянського тоталітаризму в американській (другої половини ХХ – першій третині ХХІ ст.) та в сучасній українській історичній думці.

Методологічне підґрунтя дослідження спирається на засадничі принципи історизму, наукової об’єктивності й системності, що вможливило розглядати еволюцію наукових концепцій через тісний взаємозв’язок із суспільно-політичним контекстом їх формування. Провідним інструментарієм розвідки є порівняльно-історичний (компаративний) метод, за допомогою якого виявлено їх перетин, концептуальні розбіжності й методологічні лакуни в американській і вітчизняній традиціях з вивчення радянського тоталітаризму. Водночас для належного аналізу трансформації сучасної української науки застосовано елементи постколоніальної оптики, що дало змогу дослідити процес деконструкції імперських міфів і зміщення дослідницького фокусу на національну трагедію й суб’єктність. Такий комплексний методологічний синтез забезпечив цілісне розуміння явища тоталітаризму й дозволив обґрунтувати шляхи подолання теоретичного розриву між аналізованими історіографічними школами.

У висновках установлено, що американська історіографія переважно була зосереджена на теоретичному моделюванні й соціокультурних аспектах радянського тоталітарного режиму, натомість українська – на дослідженні репресивних механізмів, зокрема через Голодомор як радянський інструмент зламу національного українського спротиву. Обґрунтовано, що на сучасному етапі помітні тенденції до синтезу епістемологій та конвергенції інтелектуального доробку  американської теоретичної моделі з українським документальним надбанням з вивчення радянського тоталітаризму.