Тема геноцидів у шкільній історичній освіті: актуальні підходи в умовах сучасності
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20393093Ключові слова:
геноцид, масові злочини; колективна пам’ять; навчальний зміст; гуманітарна освіта; інтерпретація минулого; дидактичні підходи; робота з джерелами; суспільні уявлення.Анотація
Проблема викладання теми геноцидів у шкільному курсі історії пов’язана зі зміною суспільного запиту на переосмислення складних історичних явищ у контексті формування культури історичної пам’яті здобувачів. Актуальність дослідження зумовлена впливом сучасних інформаційних викликів, трансформацією освітнього середовища та зростанням ролі історичної освіти у формуванні громадянської свідомості. Мета статті полягає в аналізі підходів до актуалізації теми геноцидів у шкільному курсі історії та обґрунтуванні методичних умов її ефективного опрацювання в освітньому процесі. Дослідження ґрунтується на системному аналізі навчальних програм та порівняльно-історичному методі для зіставлення підходів до викладання теми геноцидів у різних освітніх моделях. Застосування контент-аналізу навчально-методичних матеріалів дало змогу виявити основні інтерпретаційні моделі та особливості структурування контенту. Узагальнення педагогічних практик шкільного викладання історії сприяло визначенню рівня інтеграції теми в освітній процес та аналізу її методичного забезпечення. Результати дослідження засвідчують нерівномірність представлення теми геноцидів у шкільних програмах, що зумовлено різним рівнем деталізації навчального матеріалу, обмеженою кількістю методичних рекомендацій та залежністю від загальної концепції історичної освіти в окремих країнах. Встановлено, що в низці освітніх систем переважає фактологічний підхід, тоді як аналітичне осмислення причин і наслідків геноцидів недостатньо розвинене. Це впливає на глибину засвоєння матеріалу й формування в здобувачів освіти цілісного уявлення про характер масових злочинів в історичній перспективі. У висновках зазначено, що актуалізація теми геноцидів у шкільному курсі історії потребує зміни підходів до структурування навчального матеріалу, розширення міждисциплінарних зв’язків та посилення аналітичного складника викладання. Важливим є також оновлення методичних підходів з акцентом на роботу з джерелами, критичний аналіз історичних наративів та формування здатності здобувачів до інтерпретації складних історичних процесів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Олександрівна Петрова, Олена Володимирівна Чернишевич, Гаяна Заїрівна Юксель

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.