Мережева ідентичність як форма соціального існування
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20385248Ключові слова:
мережева ідентичність, цифрова ідентичність, соціальне існування, суб'єктність, соціальна реальність, інформаційно-мережевий простір.Анотація
У статті розглядається мережева ідентичність як форма соціального існування. Мета. Метою статті є теоретичне осмислення мережевої ідентичності як форми соціального існування особистості в умовах цифрового суспільства, визначення її сутнісних характеристик, структурних компонентів та особливостей функціонування в сучасному комунікативному просторі. Методи. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і теоретичних методів дослідження. Застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукових джерел з проблематики цифрової соціальності та мережевої ідентичності. Порівняльний аналіз дозволив виокремити основні підходи до розуміння феномену мережевої ідентичності та визначити особливості її функціонування у сучасному інформаційному суспільстві. Результати. У результаті дослідження встановлено, що мережева ідентичність є складним багатовимірним феноменом, який формується під впливом соціальних, психологічних і технологічних чинників. Визначено, що у сучасному науковому дискурсі мережева ідентичність трактується як динамічна система цифрової самопрезентації, соціальної взаємодії та конструювання особистісного досвіду у віртуальному середовищі. З’ясовано, що структура мережевої ідентичності включає когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-комунікативний, символічно-візуальний та рефлексивний компоненти, які перебувають у постійній взаємодії. Встановлено, що мережева ідентичність характеризується варіативністю, динамічністю та залежністю від алгоритмізованого цифрового простору. Окреслено соціально-психологічні наслідки функціонування особистості в умовах гібридної реальності, серед яких трансформація процесів самоідентифікації, зміна характеру міжособистісної комунікації, вплив цифрового середовища на емоційний стан особистості та посилення залежності від соціального схвалення. Водночас визначено, що цифровий простір створює нові можливості для самореалізації, професійного розвитку та соціальної підтримки. Висновки. Доведено, що мережева ідентичність є новітньою формою соціального існування особистості в умовах цифрового суспільства, яка поєднує елементи самопрезентації, соціальної взаємодії та цифрового конструювання «Я». Її формування відбувається під впливом соціальних і технологічних механізмів, що змінюють традиційні уявлення про ідентичність та способи соціальної взаємодії.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ігор Миколайович Гоян, Андрій Ігорович Петранюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.