Кодові повідомлення (dogwhistles) як прагматико-аргументаційний феномен у сучасному українському публічному дискурсі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кодових повідомлень (dogwhistles) як окремого прагматико-аргументаційного феномену в сучасному українському публічному дискурсі. Мета дослідження полягає у заповненні концептуальної прогалини: попри активний розвиток теорії кодових повідомлень в англомовних дослідженнях, починаючи з початку 2000-х років, українська академічна спільнота досі не виробила відповідного аналітичного апарату, зважаючи на те, що Україна є середовищем, особливо сприятливим для функціонування цього механізму. Методологічну основу дослідження становить концептуальний аналіз у рамках інструментарію прагматики і теорії аргументації, що спирається на теорію кодових повідомлень Гендерсона і МакРіді [17], концепцію правдоподібного заперечення Соул [25], розрізнення між at-issue і not-at-issue content Поттса [23], а також на корпус україномовних та англомовних досліджень політичного дискурсу. Аналіз трьох прикладів із сучасного українського дискурсу (риторичної формули «традиційні цінності», терміна «переговори» і висловлювання «в Україні одна державна мова») дав змогу запропонувати попередню типологію кодових повідомлень. У ній розрізняються висловлювання зі стабільною і динамічною асиметрією інтерпретації, а також виокремлюються граничні випадки, де асиметрія є властивістю не риторичної стратегії мовця, а самого дискурсивного середовища. Окремо показано, що бінарна модель «широка аудиторія / in-group», розроблена на матеріалі американської виборчої риторики, потребує концептуального розширення для контекстів із нестабільними або конкуруючими спільнотами інтерпретації. У висновку, структурні чинники українського суспільства, такі як політично навантажений білінгвізм, пострадянська традиція езопової мови і конкуренція між проєктами національної ідентичності, не лише сприяють поширенню кодових повідомлень, а й ускладнюють захист від них. Формування концептуального апарату для їх розпізнавання і аналізу розглядається як завдання, що має як академічний, так і практичний вимір для інформаційної стійкості українського суспільства.