Архітектура модерну в садибному будівництві Слобожанщини: аналіз та збереження

Автор(и)

  • Ольга Бірьова к.і.н., доцент кафедри культурології та музеєзнавства, Харківська державна академія культури https://orcid.org/0000-0003-4814-8998

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20315389

Ключові слова:

Архітектура, модерн, історико-культруна спадщина, музеєфікація, цифровізація, охорона пам’яток.

Анотація

Мета статті – проаналізувати яким чином архітектура модерну представлена в садибному будівництві Слобожанщини та запропонувати шляхи збереження архітектурної спадщини.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових методах. Для дослідження літератури були використані методи критичного аналізу. Метод компаративного аналізу для порівняння архітектурних стилів XVІІІ та ХІХ ст., типологічний метод, який дає змогу класифікувати об’єкти за архітектурними стилями.

Результати. Аналізується використання архітектурних форм модерну в садибному будівництві Слобідської України. Розглянуті маєтки: Наталівка, Шарівка, Тростянець. Висвітлено сучасний стан пам’яток, проблеми їх збереження та обмеженість державного фінансування. Обґрунтовано доцільність залучення грантових ресурсів, розвитку музеєфікації та використання цифрових технологій (3D-моделювання, цифрові архіви, віртуальні тури) як ефективних інструментів збереження і популяризації садибної спадщини.

Висновок. Архітектура модерну в садибному будівництві Слобожанщини не набула цілісного поширення, проте її окремі прояви становлять важливу складову культурної спадщини регіону. Садибні комплекси характеризуються стильовою синкретичністю, що відображає історичні етапи їх формування. В умовах недостатнього фінансування ключовими напрямами збереження пам’яток є музеєфікація, залучення позабюджетних коштів і впровадження цифрових технологій, які забезпечують не лише фіксацію та реконструкцію об’єктів, а й розширюють можливості їх популяризації.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Бірьова, О. (2026). Архітектура модерну в садибному будівництві Слобожанщини: аналіз та збереження. Вісник гуманітарних наук, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.20315389