Освітній туризм в Україні у XVIII столітті

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення такого феномену як освітня мобільність, її історичних витоків. В цьому сенсі особливе місце посідає освітній туризм в Україні XVIII ст., що був важливою складовою культурного обміну та становлення української інтелектуальної традиції. Вивчення цього явища  зберігає свою важливість і в сучасних умовах глобалізації освіти

Мета статті полягає у комплексному дослідження освітнього туризму в Україні XVIII ст. як важливого соціокультурного явища, визначення його основних форм, напрямів і особливостей, а також з’ясування його ролі у формуванні української освітньої традиції.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах історизму, об’єктивності, системності та комплексності. Застосовано історико-генетичний метод, який дав змогу простежити виникнення та розвиток освітніх подорожей. Історико-порівняльний метод використано для зіставлення освітніх практик в Україні та європейських країнах. Системний підхід дав можливість розглядати освітній туризм як цілісне соціокультурне явище. Біографічний метод став у нагоді для дослідження освітніх маршрутів і діяльності окремих постатей «українського Просвітництва». Джерельну базу становлять наративні джерела, літературні та публіцистичні твори XVIII ст., сучасні наукові дослідження.

 Результати дослідження засвідчують, що освітній туризм в Україні XVIII ст. був важливим і системним явищем, яке відігравало значну роль у розвитку національної освіти та культури. З’ясовано, що наслідком цього стало активне запозичення нових наукових знань, педагогічних методів і культурних практик.  Доведено, що освітній туризм сприяв формуванню нової інтелектуальної української еліти, представники якої відігравали ключову роль у розвитку філософської думки, літератури та суспільного життя.

Висновки. Освітній туризм в Україні XVIII ст. був важливим складником культурного й інтелектуального розвитку суспільства. Він охоплював як навчання в місцевих освітніх осередках, так і подальші освітні подорожі до провідних університетів Європи. Це дає змогу розглядати «освітні мандрівки» як могутній фактор, що сприяв поширенню ідей Просвітництво та інтеграції українських земель до європейського освітнього простору. Практичне значення результатів полягає в можливості їхнього використання в освітньому процесі та наукових дослідженнях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з дослідження впливу ідей Просвітництва на освітні практики в Україні та трансформацію світогляду української еліти.