Тіньова економіка як деструктивний чинник реалізації принципів сталого розвитку та циркулярної економіки в умовах інформаційного суспільства: соціально-філософський аспект

Анотація

У статті здійснено соціально-філософський аналіз тіньової економіки як системного деструктивного чинника реалізації принципів сталого розвитку та циркулярної економіки в умовах інформаційного суспільства. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення тіньового сектору не лише як економічного чи правового явища, а як багатовимірного соціального феномена, що поєднує неформальні інституції, ціннісно-нормативні установки та специфічні моделі економічної поведінки. Показано, що функціонування тіньової економіки підриває принципи прозорості, відповідальності та інституційної довіри, які є базовими для реалізації стратегій сталого розвитку та циркулярної економіки. Метою дослідження є соціально-філософське осмислення тіньової економіки як «паралельного соціального порядку» та виявлення її антагоністичного зв’язку з циркулярною економікою. Методологічну основу становить синтез загальнонаукових і спеціальних підходів, зокрема системного, інституційного, аксіологічного, порівняльно-аналітичного та герменевтичного, що дозволило комплексно дослідити тіньову економіку як форму альтернативної інституційності. Результати дослідження ґрунтуються на інтерпретації тіньової економіки як ціннісно-нормативного середовища, в межах якого формуються власні механізми легітимації, довіри та координації економічної діяльності. Доведено, що тіньовий сектор функціонує за логікою прихованості та неформальності, що суперечить принципам відстежуваності ресурсних потоків і інституційної відповідальності, притаманним циркулярній економіці. Розкрито роль цифрового середовища як амбівалентного чинника, що одночасно сприяє як легалізації, так і приховуванню економічної діяльності. Особливу увагу приділено аналізу субкультурних патернів тіньової економічної поведінки, які забезпечують відтворення неформальних практик через механізми альтернативної нормативності, мережевої довіри та етичного релятивізму. У висновках обґрунтовано, що тіньова економіка постає як складний соціально-інституційний феномен із амбівалентною природою, який одночасно виконує адаптаційні функції та виступає деструктивним чинником, що обмежує можливості сталого розвитку, підриває соціальний капітал і ускладнює впровадження циркулярних моделей економіки.