Епістемічна стійкість особистості до дезінформації в умовах цифрового суспільства постправди

Автор(и)

  • Наталія Миколаївна Волошина кандидат філософських наук, доцент, доцент Спеціальної кафедри, Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9966-9796
  • Артур Васильович Гангал кандидат філософських наук, доцент, доцент Спеціальної кафедри, Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7297-3309
  • Микола Георгійович Санакуєв кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, відділ оперативної інформації, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7725-6117

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20135573

Ключові слова:

медіаграмотність, критичне мислення, інформаційна гігієна, когнітивні викривлення, фактчекінг, цифрове середовище, інформаційні впливи.

Анотація

Умови цифрового суспільства постправди актуалізують проблему зниження здатності особистості до критичного осмислення інформації, що зумовлено інтенсифікацією дезінформаційних потоків, алгоритмізацією інформаційного середовища і зростанням впливу емоційно забарвлених наративів. За таких умов особливого значення набуває епістемічна стійкість як інтегративна характеристика, що забезпечує здатність індивіда критично оцінювати достовірність інформаційних повідомлень в умовах інформаційної невизначеності. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності епістемічної стійкості особистості до дезінформації та розроблення концептуальної моделі її структури, чинників впливу і процесу формування в умовах цифрового суспільства постправди. Методи дослідження включають аналіз і синтез наукових підходів, систематизацію теоретичних положень, структурно-функціональне моделювання та концептуальне узагальнення. У результаті дослідження виокремлено і систематизовано структурні компоненти епістемічної стійкості (когнітивний, емоційно-регулятивний, поведінковий, ціннісно-смисловий), що дозволило представити її як інтегративну систему взаємопов’язаних характеристик. Ідентифіковано та класифіковано чинники, що визначають її формування, зокрема когнітивні, психологічні, соціальні, технологічні та освітні, які можуть виконувати як дестабілізаційну, так і стабілізаційну функцію. Розроблено процесуальну модель протидії дезінформації, що відображає послідовність етапів епістемічної фільтрації інформації від первинного сприйняття до формування стійкої когнітивної позиції. Висновки. Отримані результати дозволяють розглядати епістемічну стійкість як динамічну багаторівневу характеристику, що формується в процесі взаємодії особистості з інформаційним середовищем та забезпечує здатність до критичного відбору й інтерпретації інформації. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання запропонованої моделі як теоретичного підґрунтя для розроблення освітніх і когнітивних стратегій, спрямованих на підвищення медіаграмотності та розвиток критичного мислення.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-12

Як цитувати

Волошина, Н. М., Гангал, А. В., & Санакуєв, М. Г. (2026). Епістемічна стійкість особистості до дезінформації в умовах цифрового суспільства постправди. Вісник гуманітарних наук, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.20135573

Номер

Розділ

Філософія