ОПК та воєнна стратегія держави у діяльності Верховної Ради України у 2004 – 2014 рр.

Автор(и)

  • Володимир Старка доктор історичних наук, професор кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-0213-9298
  • Юрій Касараба кандидат юридичних наук, молодший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України, Львів, Україна https://orcid.org/0009-0006-1088-0576

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20033917

Ключові слова:

оборонно-промисловий комплекс, воєнна стратегія, Верховна Рада України, сектор безпеки і оборони, реформування Збройних Сил України, державна політика у сфері безпеки, національна безпека.

Анотація

У статті проаналізовано роль Верховної Ради України у формуванні та осмисленні питань оборонно-промислового комплексу (ОПК) і воєнної стратегії держави у 2004–2014 рр. Досліджено парламентські слухання, нормативно-правові акти та дискусії, що стосувалися реформування сектору безпеки і оборони, розвитку ОПК та визначення стратегічних пріоритетів у сфері національної безпеки. Встановлено, що попри наявність окремих ініціатив, зокрема парламентських слухань 2004 р., діяльність Верховної Ради у цій сфері мала фрагментарний і несистемний характер. Питання оборонної політики та функціонування ОПК не стали предметом послідовної стратегічної дискусії, а розглядалися переважно в контексті загальних політичних або декларативних рішень. Обґрунтовано, що відсутність системного парламентського контролю та стратегічного бачення розвитку оборонно-промислового комплексу і воєнної політики держави упродовж тривалого часу стала одним із чинників інституційної слабкості сектору безпеки напередодні російської агресії на початку 2014 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Старка, В., & Касараба, Ю. (2026). ОПК та воєнна стратегія держави у діяльності Верховної Ради України у 2004 – 2014 рр. Вісник гуманітарних наук, (18). https://doi.org/10.5281/zenodo.20033917