Візуалізація історії в цифрову епоху як новий формат репрезентації історичної спадщини

Анотація

У статті досліджено феномен візуальної історії в умовах цифрової епохи як новітнього формату репрезентації минулого. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, що трансформують способи збереження, інтерпретації та популяризації історичного дискурсу. Метою дослідження є аналіз особливостей формування візуальної історії як міждисциплінарного напряму, а також визначення її ролі в сучасних практиках осмислення минулого. Методологічну основу становлять історико-культурний, міждисциплінарний, порівняльний і візуально-аналітичний підходи, які дали змогу комплексно дослідити взаємодію історії, медіа та цифрових технологій. У роботі застосовано методи аналізу цифрових джерел, інтерпретації візуального контенту та узагальнення наукових підходів до проблеми репрезентації історії. У результаті дослідження встановлено, що візуальна історія в цифрову епоху є ефективним інструментом осмислення історичного знання, що поєднує текстові, аудіовізуальні та інтерактивні елементи. Обґрунтовано, що цифрові платформи, соціальні мережі та мультимедійні ресурси сприяють розширенню доступу до історичної інформації, формуванню нових моделей колективної пам’яті та активному залученню користувачів до інтерпретації минулого. Виявлено, що візуалізація історії сприяє підвищенню рівня сприйняття складних історичних процесів, водночас створюючи ризики спрощення, фрагментації та суб’єктивізації історичного дискурсу. У висновках підкреслено, що візуальна історія є важливим напрямом розвитку сучасної історичної науки, який відображає зміну парадигми пізнання під впливом цифровізації. Вона надає нові можливості для дослідження та популяризації минулого, але потребує критичного підходу до використання візуальних джерел та цифрових інструментів. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень у галузі історіографії, цифрових гуманітарних наук та медіакомунікацій.