«Славна Революція» та Акт про Віротерпимість (1689): фіксація нового, постконфесійного або мультиконфесійного статусу пресвітеріанства

Анотація

Дослідження релігійної політики Британії раннього модерну неможливе без глибокого аналізу подій «Славної революції» 1688–1689 років, які радикально змінили характер державно-церковних відносин та траєкторію розвитку європейської політичної теології. Саме в цей період у горнилі політичної кризи було викувано нові механізми суспільного компромісу, що дозволили здійснити історичний перехід від моделі насильницької конфесійної уніфікації до системи інституціоналізованого співіснування різних релігійних груп у межах однієї держави. У статті здійснено комплексний аналіз докорінної трансформації правового, інституційного та суспільного статусу пресвітеріанства внаслідок подій «Славної революції» (1688–1689) та ухвалення Акта про віротерпимість (1689). Досліджено історичний перехід британської релігійної політики від жорсткої моделі примусової конфесійної уніфікації до складнішої системи законодавчо закріпленого співіснування різних протестантських груп. У дослідженні розкрито суттєву асиметрію між англійським та шотландським сценаріями релігійного врегулювання: якщо в Англії провал ідеї «компрегенсії» (включення до державної церкви) призвів до деноміналізації пресвітеріанства як легальної, але політично обмеженої дисентерської спільноти, то в Шотландії Акт про претензії на право (1689) дозволив пресвітеріанству відновити статус єдиної національної державної церкви. На основі політико-теологічного аналізу автор доводить, що постреволюційний період не став початком «постконфесійної» епохи, оскільки держава зберігала механізми дискримінації та англіканську гегемонію. Обґрунтовано, що найбільш релевантним терміном для опису нового порядку є «обмежена мультиконфесійність» – ієрархічна система, де легалізація релігійного різноманіття слугувала прагматичним інструментом політичної консолідації нації. Висвітлено значення цих трансформацій для формування трансатлантичного релігійного плюралізму та модерної концепції відокремлення церкви від держави.