Парафія с. Літиня на Дрогобиччині у 1920–1930-ті рр.: демографічна характеристика, культурно-релігійне життя, матеріальне забезпечення

Автор(и)

  • Микола Дмитрович Галів доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри історії України та правознавства, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa; старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-7068-3124
  • Павло Романович Василів доктор наук з богослов’я, доцент кафедри богослов’я факультету богословських і гуманітарних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту канонічного права і богословських наук, ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого», м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6523-5570

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19752410

Ключові слова:

греко-католицька церква, парафія, Літиня, Дрогобиччина, міжвоєнний період, духовенство, демографія, релігійне життя, матеріальне забезпечення, «Просвіта».

Анотація

У статті комплексно досліджено функціонування греко-католицької парафії села Літиня на Дрогобиччині у 1920–1930-х рр. Проаналізовано демографічні параметри парафії, зокрема чисельність і конфесійний склад населення, динаміку її змін у міжвоєнний період. Встановлено, що парафія характеризувалася відносною стабільністю чисельності та домінуванням греко-католицького населення за наявності незначних груп римо-католиків і євреїв. Розкрито інституційні особливості функціонування парафії у структурі Перемиської єпархії, зокрема її входження до Меденицького деканату та роль місцевого пароха о. Лева Стеціва як декана і активного учасника церковного та громадського життя. З’ясовано, що діяльність духовенства виходила за межі суто душпастирських обов’язків і охоплювала сферу національно-культурного відродження, зокрема підтримку товариства «Просвіта» та участь у релігійно-масових заходах. На основі звітної документації проаналізовано духовно-моральний стан парафії. Виявлено, що він загалом оцінювався як добрий, попри наявність окремих негативних явищ, таких як зниження релігійної активності частини молоді, випадки злочинності та поодинокі прояви вільнодумства. Важливу роль у зміцненні релігійності відігравали церковні братства, які сприяли активізації духовного життя громади. Окрему увагу приділено матеріальному забезпеченню парафії. На основі інвентарних описів 1929 р. реконструйовано майновий стан церкви, включаючи храмову будівлю, богослужбове начиння, бібліотеки, земельні угіддя та господарські споруди. Встановлено, що парафія мала відносно стабільну матеріальну базу, яка забезпечувала її функціонування та виконання релігійних і соціальних функцій.

Зроблено висновок, що парафія Літиня виступала важливим осередком релігійного, культурного та національного життя української громади, поєднуючи духовні, соціальні й економічні аспекти в умовах міжвоєнної Польської держави.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-25

Як цитувати

Галів, М. Д., & Василів, П. Р. (2026). Парафія с. Літиня на Дрогобиччині у 1920–1930-ті рр.: демографічна характеристика, культурно-релігійне життя, матеріальне забезпечення. Вісник гуманітарних наук, (18). https://doi.org/10.5281/zenodo.19752410