Археологічні колекції Закарпатського краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького як джерело до вивчення давніх цивілізацій на території України

Анотація

Статтю присвячено аналізу археологічної збірки Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького як важливого джерела вивчення давньої історії сучасного Закарпаття, що єневід’ємною складовою України. Встановлено, що в історіографії наявний значний масив праць як безпосередніх учасників археологічних розкопок, так і дослідників розвитку археологічної науки в регіоні. Водночас формування музейної колекції та шляхи її поповнення залишаються висвітленими лише фрагментарно.

Метою дослідження є реконструкція процесу комплектування фондів музею в період так званого «золотого часу археології на Закарпатті» - у 1970–1980-х рр., коли в краї активно працювали археологічні експедиції, що досліджували пам’ятки від палеоліту до середньовіччя. З’ясовано, що до музейного зібрання потрапила лише частина виявленого матеріалу, тоді як решта зберігається в інших профільних установах України та за її межами. На основі опрацювання паспортів археологічних пам’яток Закарпаття уточнено походження колекцій, локалізацію об’єктів, авторство відкриттів та етапи їх дослідження. Особливу увагу приділено ідентифікації конкретних археологічних колекцій, що надійшли до фондів Закарпатського краєзнавчого музею та раніше не були належним чином атрибутовані в науковій літературі. Саме введення до наукового обігу цих уточнених і систематизованих відомостей становить наукову новизну дослідження.

Пам’ятки систематизовано за хронологією їх існування, а не за часом відкриття. У дослідженні застосовано методи синтезу, узагальнення та системного аналізу. Констатовано, що найінтенсивніший розвиток археологічної науки в регіоні припадає на 1970 - 1980-ті рр., що сприяло активній публікаційній діяльності та суттєвому поповненню фондів музею. Водночас упродовж останнього десятиліття простежується зниження наукового інтересу до цієї проблематики, зокрема до вивчення музейних археологічних колекцій, що зумовлює потребу активізації подальших досліджень.