Порівняння розвитку технологій штучного інтелекту у збройних силах США, Народної Республіки Китаю та України в 2015-2025 роках

Анотація

У статті розглядається використання штучного інтелекту у військових цілях в Сполучених Штатах Америки, Китайській Народній Республіці та Україні, адже саме ці країни є провідними у цій галузі. Основна увага авторів зосереджена на розвитку організаційних структур, які відповідальні за розвиток штучного інтелекту у збройних силах. Розглядається застосування технологій штучного інтелекту у різноманітних аспектах, наприклад, у плануванні та проведенні інформаційно-психологічних операцій, у плануванні та розрахунку оборонних та наступальних операцій, а також застосуванні дистанційного озброєння для ураження цілей. Вибір країн обумовлений тим, що США та Китай досягли сьогодні найбільшого успіху у розробці систем штучного інтелекту. Україна ж активно застосовує штучний інтелект у розробці та застосуванні новітніх систем озброєння та інформаційно-психологічних операціях.

У статті описано розвиток штучного інтелекту у армії США. Зокрема, у 2018 році Міністерство оборони США системно вибудовує інституційне управління штучним інтелектом — від ухвалення першої Стратегії ШІ до створення Об’єднаного центру з питань штучного інтелекту, а згодом і посади та офісу Chief Digital and Artificial Intelligence Officer. Розглядається процес формування у 2024 році підрозділу AI Rapid Capabilities Cell, який забезпечує швидке впровадження технологій ШІ у бойову роботу та адміністративні процеси армії США у взаємодії з приватними компаніями.

У даному дослідженні проведено аналіз розвитку технологій штучного інтелекту у війську Китайської Народної Республіки. Зокрема, розглянуто китайський варіант розвитку ШІ, що бере початок з державних стратегій “Made in China 2025” та Національного плану розвитку штучного інтелекту нового покоління. Визначено роль військових наукових установ КНР у формуванні екосистеми військового ШІ.

 У статті висвітлено, що Українські війська переважно орієнтується на американську модель розвитку цифрових і ШІ-технологій у секторі оборони. Зокрема,  розглянувши еволюцію національної системи цифрової трансформації — від створення відповідного директорату Міністерства оборони України до запровадження посади заступника міністра з цифровізації та заснування державного підприємства «Цифрова Армія» вдалося виокремити певну схожість з Американською моделлю.