Між збитками та відшкодуванням: наслідки рейдів Російської імператорської армії та процеси відновлення у Березькому комітаті (Bereg vármegye) (1914–1918)

Анотація

Дослідження аналізує соціальні та економічні наслідки бойових дій у Карпатах Першої світової війни для Березького комітату, приділяючи особливу увагу державним механізмам відшкодування збитків після рейдів Російської імператорської армії. Робота основана на архівних джерелах і протоколах оцінки збитків демонструє, яким чином уряд Іштвана Тиси намагався здійснити відновлення зруйнованої інфраструктури та цивільного життєвого простору. Мета. Метою дослідження є виявлення масштабів збитків, що виникли унаслідок рейдів Російської імператорської армії під час Першої світової війни, а також аналіз державних і місцевих заходів із відновлення, реалізованих у Березькому комітаті. Дослідження намагається дати відповідь на питання, яким чином адміністративні структури реагували на соціально-економічну кризу, спричинену війною, зокрема щодо компенсації населенню та відбудови інфраструктури. Методи. Методологічну основу дослідження становить аналіз первинних архівних джерел, зокрема протоколів засідань Ради міністрів, офіційних документів з оцінки збитків, заяв населення про компенсацію, а також різноманітних церковних документів. У роботі використано підхід кейс-стаді, що дозволяє показати практичну діяльність комісій з оцінки збитків і застосування відповідного правового регулювання.Результати. Результати дослідження свідчать, що під час наступу Російської імператорської армії чимало населених пунктів були частково або повністю зруйновані, а під час відступу царські війська систематично знищували залізничні колії, долинні мости та цивільну інфраструктуру. Після візиту прем’єр-міністра Іштвана Тиси до постраждалого регіону угорський уряд розробив комплексну стратегію відновлення, яка передбачала забезпечення елементарних житлових умов, відновлення системи охорони здоров’я та повернення біженців. Роботу змішаних комісій з оцінки збитків ускладнювало те, що серед населення почали з’являтися випадки воєнного спекулювання: у низці випадків подавалися неправдиві заяви про збитки, що призводило до судових процесів і навіть тюремних заключень. Крім того, було встановлено, що частина збитків виникла не внаслідок дій противника, а через пошкодження, завдані під час розміщення підрозділів австро-угорської армії. Висновки. Дослідження показує, що подолання наслідків воєнних руйнувань вимагало тісної співпраці адміністративних структур, економічних установ і місцевого населення. Хоча процес відшкодування збитків часто був тривалим і бюрократично складним, багато постраждалих не отримали компенсації навіть через кілька років після завершення перевірок — сама система відновлення може розглядатися як один із ранніх комплексних прикладів формування сучасної державної соціальної політики та системи допомоги.