Інтерпретація Берестейської церковної унії 1596 р. у працях сучасних українських істориків

Анотація

Сьогодні в межах формування сучасного наукового дискурсу в історичних дослідженнях нагальною є потреба переосмислення, рецепції і узагальнення досвіду вивчення низки подій і фактів української історії. Особливо актуальні сюжети, що й нині є предметом палких дискусій і суперечок істориків. У цьому контексті значущою є Берестейська церковна унія 1596 р. як епізод нашої історії, що тривалий час був покритий ідеологічним нашаруванням радянських наративів. Наразі важливо узагальнити досвід вивчення цієї проблематики в працях сучасних українських дослідників. Мета – узагальнити й проаналізувати науковий доробок сучасних українських істориків, присвячений Берестейській церковній унії 1596 р., простежити загальні тенденції з висвітлення цієї події та їх трансформацію через змінення наукових підходів. Методи – у статті використано історико-порівняльний метод та принципи історизму й об’єктивності в дослідженнях. За допомогою історіографічного аналізу з періодизацією та концептуальним порівнянням простежено основні зміни в методології та підходах до висвітлення подій Берестейської церковної унії 1596 р. Результати – за проблемно-хронологічним принципом узагальнено й систематизовано науковий доробок сучасних провідних українських істориків з вивчення Берестейської церковної унії 1596 р. Проаналізовано й простежено основні смислові підходи до висвітлення згаданого сюжету в українській історії. Звернено увагу на формування концепції «київського християнства» та відповідного напряму в дослідженнях порушеної проблематики. Висновки – за підсумками проведеного дослідження встановлено, що висвітлення Берестейської церковної унії трансформувалося з початку 1990-х рр. і до теперішнього часу. Якщо на початку незалежності України науковці «повернули» цю подію до українського історичного простору та намагалися відмежуватися від радянських наративів, то поступово концепція вивчення унійних подій видозмінилася крізь призму розуміння її як складного й багатогранного феномена, що відіграв важливу роль у формуванні української ідентичності, особливого типу «київського християнства» й сприяв інтеграції українського простору до загальноєвропейського контексту.