Процес Брдо–Бріуні: регіональна ініціатива політичної координації та європейської інтеграції Західних Балкан

Анотація

Статтю присвячено аналізу Процесу Брдо–Бріуні як неформального політичного формату регіональної взаємодії держав Західних Балкан, ініційованого Словенією та Хорватією у 2013 р. Метою дослідження є з’ясування еволюції інституційної природи Процесу, його функціональних пріоритетів та ролі у підтримці євроінтеграційного курсу регіону. Джерельну основу становлять підсумкові декларації самітів, офіційні документи Європейського Союзу щодо політики розширення, безпеки та регіональної співпраці, а також сучасні наукові публікації, присвячені трансформаційним процесам у Південно-Східній Європі.

У статті простежено трансформацію Процесу від платформи постконфліктного примирення та зміцнення довіри до механізму політичної координації з питань інфраструктурної взаємодії, енергетичної безпеки, міграційної політики, молодіжних обмінів та узгодження позицій щодо ключових викликів європейської безпеки. Показано, що неформальний характер формату, відсутність жорсткої інституційної структури та принцип консенсусу забезпечують його гнучкість і політичну прийнятність для учасників.

Обґрунтовано, що спільні декларації самітів відтворюють стратегічні пріоритети політики розширення ЄС, сприяючи їх внутрішній легітимації на регіональному рівні. Доведено, що Процес Брдо–Бріуні виступає інструментом «м’якої інституціоналізації» співпраці, який посилює політичну соціалізацію еліт, формує горизонтальні механізми відповідальності та зміцнює геополітичну стійкість Західних Балкан, водночас зберігаючи відкритість до ширшого європейського контексту, включно з підтримкою України.