Від Азімова до GPT: еволюція проблем безпеки та відповідальності в системах штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18849900Ключові слова:
штучний інтелект, GPT-4, безпека, відповідальність, творча унікальність, екзистенційні ризики, цифрова трансформація.Анотація
У статті здійснена спроба комплексного соціально-філософського аналізу еволюції проблем безпеки та відповідальності в системах штучного інтелекту (ШІ) від класичних «законів робототехніки» Айзека Азімова до сучасних генеративних моделей типу GPT-4. Обґрунтовується необхідність виходу за межі вузькоетичного трактування технологічних ризиків, пропонуючи розглядати їх як фундаментальні виклики для людської ідентичності, екзистенції та соціальної структури.
Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналізу трансформації інституційних форм освіти в умовах мережевого суспільства, виявлення особливостей просторової, комунікативної та ризикованої динаміки як стійких (традиційних), так і рухливих (слабоінституціоналізованих) освітніх структур у контексті цифровізації та глобалізації соціального буття.
Досягненню поставленої мети сприяло застосування наукових методів і підходів за принципом взаємодоповнуваності. Рух дослідницької методології здійснювався від філософського рівня методології (діалектичний метод) до загальнонаукових методів і прийомів (історико-порівняльного аналізу, аналізу і синтезу, абстрагування й формалізації).
У статті доведено, що «перший закон» Азімова залишається центральною проблемою, проте сучасні системи ШІ створюють нові форми загрози — від втрати людиною сенсу буття через автоматизацію до підриву критичного мислення та творчої унікальності. Виокремлено низку проблем: непрозорість алгоритмів, упередженість (дискримінація), дефіцит відповідальності та загрозу конфіденційності. На прикладі GPT-4 продемонстровано суперечливість сучасного ШІ, який, попри здатність імітувати творчу діяльність, залишається «вузьким» інструментом, не здатним на справжню інноваційність та розуміння смислів.
У висновках підкреслюється, що людина залишається єдиним джерелом справжньої творчості, а подолання технологічних загроз можливе лише через системну гуманітарну експертизу та чітке визначення меж делегування повноважень алгоритмам.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр Петрович Дзьобань

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.