Народний одяг українців Закарпаття в системі традиційної магії: функції, символіка та ритуальне використання

Автор(и)

  • Василь Васильович Коцан доктор історичних наук, в.о. директора Комунального закладу «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» Закарпатської обласної ради, доцент кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна https://orcid.org/0000-0003-0644-9725

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18837286

Ключові слова:

народний одяг, Закарпаття, магія, демонологія, відьма, обряди, народні уявлення, світогляд, апотропеї, тілесність, колірна символіка.

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз народного одягу як складової магічної картини світу та одного з ключових елементів традиційного світогляду українців Закарпаття. Одяг розглядається не лише як предмет матеріальної культури, а як активний носій сакральних значень, тісно пов’язаний із тілесністю, уявленнями про особисту силу людини та можливістю магічного впливу на навколишній світ. Метою дослідження є виявлення магічних, лікувальних, апотропейних і поховальних функцій одягу, а також з’ясування його ролі в межових і кризових ситуаціях, пов’язаних із хворобою, смертю, демонічним впливом, порушенням соціального й космічного порядку. Особливу увагу приділено уявленням про одяг як продовження людського тіла, його символічний замінник та посередник між світом живих і потойбічною сферою.

Методологічну основу дослідження становить комплексний аналіз етнографічних, фольклорних та архівних матеріалів, зібраних у різних районах Закарпатської області та суміжних етнокультурних зонах. У роботі застосовано описовий, порівняльний і структурно-семантичний методи, а також елементи символічного аналізу, що дозволило простежити взаємозв’язок між одягом, тілесними практиками, демонологічними уявленнями та народною магією.

Результати дослідження засвідчують, що в традиційній культурі одяг виконував роль активного посередника між людиною та надприродним світом. Встановлено, що ритуальна голизна, вивертання одягу навиворіт, його пошкодження або спеціальне використання були формами цілеспрямованої магічної дії. У шкідливій магії, зокрема у практиках відьом і «знаючих» осіб, одяг виступав повноцінним замінником людського тіла, тоді як у лікувальних обрядах він слугував носієм хвороби та засобом її усунення. У поховальному та передсмертному контексті одяг мав захисну й нейтралізуючу функцію, спрямовану на обмеження небезпечного впливу післясмертної сили. Окремо проаналізовано колірну символіку одягу в замовляннях, де колір маркує життєву енергію, небуття або процес відновлення та очищення.

Дослідження підтверджує, що народний одяг є багатофункціональним сакральним об’єктом, глибоко інтегрованим у систему демонологічних уявлень, обрядової практики та традиційного світогляду. Отримані результати розширюють розуміння матеріальної культури як активного чинника народної магії та окреслюють перспективи подальших порівняльних і міждисциплінарних досліджень.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Як цитувати

Коцан, В. В. (2026). Народний одяг українців Закарпаття в системі традиційної магії: функції, символіка та ритуальне використання. Вісник гуманітарних наук, (16). https://doi.org/10.5281/zenodo.18837286