Напрямки розвитку ОПК після відновлення незалежності України

Анотація

У статті досліджено напрямки розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України після відновлення незалежності у 1991 році. Проаналізовано кризовий стан вітчизняної галузі ОПК, що характеризувався високим рівнем зношеності техніки, низьким коефіцієнтом оновлення фондів, неефективною конверсією та хронічним недофінансуванням.

Визначено, що після відновлення Україною незалежності експорт озброєнь дозволяв зберегти галузь ОПК, незважаючи на розрив радянських ланцюгів виробництва. Водночас продаж озброєння та військової техніки призвів до виснаження радянських запасів і відсутності будь-якого стимулу до створення нових зразків озброєння.

Розглянуто спроби реформування обороно-промислового комплексу шляхом запровадження конверсійних заходів на оборонних підприємствах. Підкреслено, що основними чинниками, що ускладнювали конверсію стали відсутність належного фінансування з урахуванням ринкового попиту, висока собівартість цивільної продукції, економічна нестабільність перехідного періоду, слабкий розвиток менеджменту та маркетингу, недостатня підготовка персоналу, а також низька гнучкість управлінських методів та обмежене залучення зовнішньої експертної допомоги. На відміну від попередніх досліджень, експорт озброєнь розглядається не лише як чинник тимчасового збереження ОПК, а як структурний механізм, що одночасно консервував технологічну стагнацію та підривав стимули до створення нових зразків озброєння. Новизна роботи полягає також у залученні аналізу позицій суспільних і політичних інституцій щодо конверсії оборонних підприємств, що дозволяє простежити взаємозв’язок між парламентськими дискусіями початку 1990-х років, управлінськими рішеннями та довгостроковими деформаціями розвитку ОПК України.

Водночас висвітлено ставлення представників суспільних інституцій до заходів з конверсійної та експортної діяльності, які б мали сприяти виходу з економічної кризи, що спіткала країну після розпаду СРСР. Зокрема, зазначено, що в 1992 році питання фінансування оборонної галузі залишалося на той час найбільш дискусійним серед депутатів Верховної Ради України.

Висновки підкреслюють необхідність системних реформ галузі ОПК для подолання деструктуризації, розриву коопераційних зв'язків та адаптації до ринкових і геополітичних реалій.