Проблема трансформації лексикону польської мови під впливом запозичень з англійської

Анотація

У запропонованому дослідженні стверджується, що через статус глобальної мови у світі, англійська здатна активно впливати на лексикон будь-якої мови, у тому числі і польської. Мета статті – висвітлити проблему запозичення англіцизмів польською мовою та її трансформацію під їх впливом, а також звернути увагу на зміну функціонально-стилістичного статусу запозичених одиниць та соціокультурний вимір проблеми. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі процесу адаптації англіцизмів у сучасній польській мові з урахуванням не лише лінгвістичних, а й соціокультурних чинників, а також у виявленні динаміки змін їхнього функціонально-стилістичного статусу. У роботи використовувалися такі методи дослідження: описовий (охарактеризував мовні явища), зіставний (щоби порівняти англіцизми з польськими відповідниками), лексико-семантичний аналіз (визначив зміну значень запозичених одиниць) та елементи контекстуального (коли розглядалися функціональні особливості вживання запозичень. У результатах дослідження  продемонстровано, що англіцизми дозволяють польській мові розвиватися і пристосовуватися до світу, в якому постійно оновлюється інформація. Зміни у польській мовній традиції відбуваються через дослівне перенесення до її складу іншомовної лексики. Але частіше для того, щоб той чи інший англіцизм повноцінно функціонував у середовищі нової мови, він мусить пройти процес освоєння, щоб відповідати фонетичній, морфологічній та семантичній системі мови-реципієнта. Від семантичної адаптації англіцизмів залежить зміна їхнього значення, яке в межах іншої мови може звужуватися або розширюватися. Трапляються також випадки, коли запозичені слова змінюють стилістичне забарвлення, переходячи у розряд розмовної, жаргонної або професійної лексики.

Констатовано, що пересічні громадяни і провідні польські лінгвісти неоднозначно сприймають залучення англіцизмів до своєї мови.  У висновках зазначено, що англіцизми потрапляють у польську мову цілеспрямовано, не як модна тенденція, а реальна комунікативна потреба, яка, на жаль, загрожує збереженню мовної самобутності, якщо баланс між відкритістю та захистом національної мови не зберігається.