Формування офіцерської лояльності через інститут ад’ютантів в українському війську

Анотація

У статті розглянуто комплексні історико-інституційні процеси формування офіцерської лояльності в українському війську через функціонування інституту ад’ютантів. Актуальність теми зумовлено необхідністю переосмислення традицій військового управління та внутрішньоармійських механізмів згуртованості офіцерського корпусу в умовах трансформацій української армії впродовж ХХ–ХХІ століть. Метою дослідження є виявлення ролі інституту ад’ютантів як специфічного елементу військової організації у формуванні особистої, професійної та інституційної лояльності офіцерів до командування, держави та військових цінностей. Методологічною основою роботи є поєднання історико-генетичного, інституційного та порівняльно-історичного методів, що дало змогу простежити еволюцію функцій ад’ютантів у різні історичні періоди, зокрема проаналізувати їхній вплив на систему службових взаємин, дисципліни та армійської ієрархії. У дослідженні використано історичні джерела, нормативні документи, наукові праці з військової історії та теорії військового управління. У результаті дослідження обґрунтовано, що інститут ад’ютантів відігравав значно ширшу роль, ніж суто допоміжну або канцелярську, виконуючи функції посередника між командуванням і офіцерським середовищем, носія управлінської культури та механізму трансляції ціннісних орієнтацій. Показано, що близькість до командного складу, участь в ухваленні рішень та залучення до неформальних управлінських практик сприяли формуванню стійкої персональної лояльності, що поступово трансформувалася в інституційну відданість військовій службі та державі. Виявлено, що історичні моделі функціонування ад’ютантського корпусу впливали на формування офіцерської ідентичності, норм поведінки та стандартів службової етики. У висновках наголошено, що інститут ад’ютантів є важливим історичним чинником формування офіцерської лояльності, що потребує подальшого наукового осмислення в контексті розвитку сучасного українського війська. Отримані результати можуть бути використані для поглиблення досліджень військово-історичної проблематики та розуміння спадковості управлінських і ціннісних моделей в офіцерському корпусі.