Семіотичне посередництво та епістемологічний статус промпт-інжинірингу

Автор(и)

  • Олена Ігорівна Астапова-Вязьміна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософських, політичних і психологічних студій, Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, Україна https://orcid.org/0000-0003-2104-9703

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18233530

Ключові слова:

смислова маніпуляція, соціальне середовище, промпт-інжиніринг, текст, алгоритмізація, цифрова герменевтика, семіотичне посередництво.

Анотація

Стаття презентує результати комплексного філософсько-семіотичного аналізу феномену промпт-інжинірингу як принципово нової форми когнітивної та комунікативної взаємодії людини з великими мовними моделями (LLM). Актуальність дослідження обумовлена стрімкою інтеграцією генеративного штучного інтелекту в соціальні та когнітивні практики, що потребує  переосмислення класичних категорій знака, смислу, статусу суб’єкта пізнання. В дослідженні обґрунтовується теза, що в умовах цифрової трансформації промпт втрачає ознаки суто лінгвістичного висловлювання і набуває статус інструменту або «операційного знака», викладеного імперативною формою. На відміну від класичного тексту, промпт не описує реальність, а ініціює алгоритмічний процес у латентному просторі мовної моделі, трансформуючи людський пізнавальний запит на обчислювальну процедуру. Особливу увагу приділено аналізу «семантичної дезорієнтації», що виникає внаслідок оперування штучним інтелектом «пустими означниками», позбавленими зв’язку з життєвим світом. Досліджено епістемологічні наслідки делегування когнітивних функцій алгоритмам, відповідно, промпт постає індексом (у термінології Ч.С.Пірса), маркуючи точку входу в мовну модель. Теоретична новизна дослідження визначається концептуалізацією промпт-інжинірингу як семіотичного посередництва, вперше доводиться, що промпт не є технічною інструкцією, а виступає динамічним інструментом медіації, визначаючи межі епістемологічного доступу користувача до знань, акумульованих LLM. На основі концепції  enunciative praxis (інанціативний праксис) доведено трансформацію мислячого суб’єкта у «семантичного агента», роль якого полягає у стратегічній маніпуляції символічними формами для досягнення результату. Наслідком логічного експерименту  з перевірки силогізму ChatGPT продемонстровано неспівпадіння між людським розумінням смислу та машинною обробкою синтаксичних структур. Розкрито ризики втрати суб’єктності   в процесі взаємодії зі ШІ внаслідок підлаштування людського мислення під логіку алгоритмічних відповідей. Матеріали дослідження можуть бути використані для подальших досліджень в сфері семіотики смислу, цифрових комунікацій, когнітивістики та філософії штучного інтелекту.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Астапова-Вязьміна, О. І. (2025). Семіотичне посередництво та епістемологічний статус промпт-інжинірингу. Вісник гуманітарних наук, (14). https://doi.org/10.5281/zenodo.18233530

Номер

Розділ

Філософія