Етико-філософське обґрунтування стратегій втручання в конфліктні ситуації для запобігання геноцидальним практикам в контексті російсько-української війни

Анотація

Метою статті є аналіз попереджувальних ознак масового насильства та виявлення етично обґрунтованих стратегій втручання в конфліктні ситуації для запобігання геноцидальним практикам в контексті російсько-української війни.

Методи. Були використані загальнонаукові методи дослідження, що включають історичні, філософський, етичний, правовий та культурологічний аспекту аналізу масового насильства та геноцидальних практик.

Результати. Звернення до міжнародного законодавства дозволило виявити специфіку геноциду як «злочину злочинів» та злочинів проти людяності. Аналіз сучасних досліджень геноцидів та масових злочинів надав змогу дослідити попереджувальні ознаки масового насильства – економічні кризи, політика «ми та вони», мова ворожнечі, дискримінаційне законодавство, державні репресії - та визначити можливості запобігання геноцидальним практикам. Розгляд умов неспроможності держави захищати від насильства своїх громадян дав підстави для обґрунтування морального обов’язку міжнародної спільноти щодо втручання в конфліктну ситуацію з метою захисту населення. Основні проблеми реалізації концепції «Відповідальності захищати» пов’язуються із можливою маніпулятивністю учасників конфлікту.

Висновки. Проведене дослідження дозволяє класифікувати злочинні дії РФ в України як геноцидальні практики. Розробка стратегій зваженої економічної та соціальної політик, формування інклюзивної політичної системи, державна підтримка та розвиток гуманітарних наук і мистецтва, політика «афірмативних дій» можуть поставати запобіжником масового насильства. Етична обґрунтованість морального обов’язку втручання світової спільноти в справи держави, в якій чиниться насильство, здійснюється в опорі на універсальну цінність моральних прав людини. Продуктивність концепції «Відповідальності захищати» засвідчується діями світової спільноти в умовах російсько-української війни. На підставі проведеного дослідження були сформульовані рекомендації державним інституціям і міжнародній спільноті щодо формування стратегій втручання в конфліктні ситуації та запобігання геноцидальним практикам.