Англійська Реформація крізь призму «конфесіоналізації»: потенціал та межі застосування німецької моделі (В. Райнхард, Х. Шиллінг)

Автор(и)

  • Сергій Миколайович Судаков аспірант кафедри Стародавнього світу і Середніх віків, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0000-4813-9827

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17821805

Ключові слова:

Via Media, англіканство (Англіканська Церква), візитації, католицизм, конфесіоналізація, протестантизм, Реформація, соціальне дисциплінування (Sozialdisziplinierung), триконфесійна модель.

Анотація

Стаття присвячена верифікації універсальності та емпіричної адекватності німецької моделі конфесіоналізації, розробленої В. Райнхардом і Х. Шиллінгом на прикладі Англійської Реформації. Німецька парадигма описує синхронний розвиток релігійної інституалізації, соціального дисциплінування (Sozialdisziplinierung) та територіального державотворення трьох конкуруючих конфесій (католицизм, лютеранство, кальвінізм), закріплений принципом Cuius regio, eius religio.

Німецька модель ґрунтувалася на консолідації догматики (чітке оформлення конфесійної доктрини - Книга Злагоди, Гейдельберзький катехізис, Тридентський собор); бюрократичній централізації (церква як інструмент державного управління); жорсткому соціальному дисциплінуванні (спільна діяльність церкви та держави щодо уніфікації та нормування поведінки населення через візитації, церковні суди та обов’язкову шкільну освіту, спрямована на формування дисциплінованого та лояльного підданого).

На противагу цьому, Англійська Реформація (каталізатором якої стала династична криза короля Генріха VIII Тюдора) була перш за все «революцією зверху», інституційним розривом із Римом, що зміцнив королівський суверенітет. Вона охопила масштабну секуляризацію монастирських активів та літургійну реформу.

Фінальним доктринальним оформленням став документ «Thirty-Nine Articles» (1571 р.), який закріпив унікальний компроміс «Via Media»: протестантська доктрина в поєднанні зі збереженою єпископальною (ієрархічною) структурою Церкви. Хоча Англія використовувала механізми примусу та переживала процеси державної централізації, ключова межа застосування німецької моделі полягає у її моноконфесійній державно-церковній структурі та непослідовності конфесійного курсу Тюдорів, що дозволило процвітати внутрішньому дисенту (пуританам та католикам) і послабило зусилля щодо повної конфесійної уніфікації суспільства.

Таким чином, німецька модель щодо Реформації в Англії може бути застосована лише з істотними модифікаціями та застереженнями.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-30

Як цитувати

Судаков, С. М. (2025). Англійська Реформація крізь призму «конфесіоналізації»: потенціал та межі застосування німецької моделі (В. Райнхард, Х. Шиллінг). Вісник гуманітарних наук, (13). https://doi.org/10.5281/zenodo.17821805