«Законний шлях чи заборонена стежка?» – Легальна та нелегальна еміграція з Ужанського комітату (1880–1914)

Анотація

Список використаних джерел. На межі XIX–XX століть серед північно-східних комітатів Угорського королівства саме Ужанський комітат був особливо залучений до процесів масової еміграції. Це явище зумовлювалося передусім економічними труднощами, нестачею землі та соціальними напруженнями, до яких влада намагалася пристосуватися за допомогою нормативних і поліцейських засобів. Унаслідок цього на місцеві правоохоронні органи покладалося завдання стримувати нелегальну еміграцію в межах комітату. Мета. Метою статті є вивчення еміграційних процесів в Ужанському комітаті наприкінці XIX – на початку XX століття. Використовуючи поліцейські та жандармські звіти того часу, автор прагне на основі конкретних випадків показати особливості легальної й нелегальної еміграції зазначеного періоду. Методи. Основою дослідження є архівні джерела, насамперед документи фонду №6 (матеріали міського магістрату Ужгорода) та фонду №7 (матеріали піджупана Ужанського комітату). На основі цих джерел здійснюється статистичний аналіз, а також реконструкція окремих життєвих історій емігрантів. Поряд із архівними документами важливе місце посідає вивчення законодавчих актів, що регулювали діяльність еміграційних агентств та намагалися встановити правові межі для масштабної еміграційної хвилі, характерної для Австро-Угорської імперії наприкінці XIX – на початку XX століття. Методологія дослідження поєднує джерелознавчий аналіз і порівняльно-історичний підхід, який дозволяє поєднати макрорівневі соціально-економічні процеси з мікрорівневими індивідуальними долями. Результати. Результати дослідження свідчать, що основними рушійними силами еміграції були нестача землі, хронічна бідність і економічна залежність. Архівні документи розкривають форми нелегальної міграції, діяльність контрабандистів людей, а також обмежену ефективність правоохоронних органів. Згідно з джерелами, еміграція впливала не лише на економічну структуру регіону, але й глибоко трансформувала демографічний і соціальний профіль ужанського суспільства. Висновки. Проведений аналіз доводить, що державне регулювання не змогло усунути структурні соціально-економічні причини еміграції. Незважаючи на зусилля місцевої адміністрації та правоохоронних органів, процес продовжувався. Джерела свідчать, що заходи влади не змогли відлякати осіб і групи, які займалися нелегальною організацією виїздів, що в довгостроковій перспективі спричинило серйозні демографічні та соціальні проблеми в історії Ужгородського комітату. У дослідженні представлено нові архівні джерела, що розкривають механізми нелегальної міграції та інституційні реакції місцевих правоохоронних органів в окрузі Унг.