Формування та розвиток наукових шкіл з інформатики в Україні (60–70-ті роки ХХ століття): біографічний та історико-науковий аналіз

Автор(и)

  • Наталя Олексіївна Пасічник доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник секретаріату Вченої ради, Донецький державний університет внутрішніх справ, м. Кропивницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-0923-9486
  • Ренат Ярославович Ріжняк доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри загальноправових дисциплін, Донецький державний університет внутрішніх справ, м. Кропивницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-1977-9048

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17404243

Ключові слова:

історико-науковий аналіз, наукова школа, біографістика, наукова спадщина, інформатика, інформаційні технології.

Анотація

Стаття присвячена історико-науковому та біографічному аналізу формування і розвитку наукових шкіл з інформатики в Україні у 1960–1970-х роках ХХ століття і робить внесок в історіографію інформатики, систематизуючи біографічні траєкторії в межах ранніх академічних шкіл. У роботі простежено передумови становлення інформатики як науки: вплив кібернетики, роль Академії наук УРСР та Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, міжнародний контекст інтеграції радянської та західної наукової традиції. Особлива увага приділяється біографіям і науковій спадщині провідних учених (В.М. Глушков, О.М. Костовський, В.Л. Рвачов, О.А. Волков В.О. Плотніков), які стали лідерами локальних наукових осередків у Києві, Львові, Харкові та Одесі. Визначено поняття «наукова школа», «біографістика» та «наукова спадщина» як ключові аналітичні категорії, що дозволяють дослідити механізми передачі знань, кадрову наступність, організацію наукової роботи й розвиток тематичних напрямів. Показано, що українські школи інформатики мали різні пріоритети: від алгоритмізації та обчислювальної математики до системного програмування, автоматизованих систем управління й інформаційних технологій для освіти та промисловості. Центральне місце у формуванні дисципліни належить київській школі кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, яка поєднала високий рівень теоретичних досліджень із масштабними прикладними розробками електронно-обчислювальних машин і систем управління. Разом з тим значний внесок зробили регіональні школи: львівська (О.М. Костовський), харківська (В.Л. Рвачов, О.А. Волков та ін.), одеська (В.О. Плотніков), які забезпечували підготовку кадрів і впровадження новітніх методів у різних галузях. Доведено, що біографічний підхід є ефективним інструментом у реконструкції становлення інформатики, оскільки дозволяє врахувати особистісний і спадкоємний фактор у розвитку науки. Зроблено висновок, що мережа наукових шкіл інформатики в Україні стала фундаментом для сучасної ІТ-галузі та залишається важливим об’єктом для подальших порівняльних досліджень у світовому контексті.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-21

Як цитувати

Пасічник, Н. О., & Ріжняк, Р. Я. (2025). Формування та розвиток наукових шкіл з інформатики в Україні (60–70-ті роки ХХ століття): біографічний та історико-науковий аналіз. Вісник гуманітарних наук, (12). https://doi.org/10.5281/zenodo.17404243