Інтерфейсні інтерсуб’єктності як актори цифрової епохи

Анотація

В статті в контексті розвитку новітніх технологій, розробок штучного інтелекту актуалізується проблема суб’єкта. Ідеться про суттєві зміни в економічних відносинах, в афективному й когнітивному вимірах людського буття. Суб’єкт як множинність трансформується в процесі взаємодії зі середовищами: природними і штучними. Саме в такій перспективі проблематизується інтерфейсна інтерсуб’єктність, визначення специфіки якої в контексті технологічного зсуву, що відбувається останніми роками, розглядається як актуальне. Метою статті є концептуалізація фігури інтерфейсної інтерсуб’єктності, яка формується на перетині розвитку новітніх технологій, трансформацій сучасного цифрового капіталізму. В методологічному сенсі розвивається бачення об’єктно-орієнтованої онтології з огляду на трансформації модерних медіацій в цифрову добу когнітивного капіталізму. Зазначається, що розвиток постіндустріального, інформаційного суспільства змінив характер економіки й комунікативних практик. Ідеться про моделі горизонтальних спільнот, що роблять межі управління, споживання, виробництва розмитими й рухливими. Формується модель когнітивного капіталізму, цифрової роботи, коли зростає роль інформаційних технологій. Людина у такому світі вже не є автономним суб’єктом. Як носій даних вона є децентрованою, розподіленою інтерсуб’єктністю, що перебуває в процесі взаємодії з іншим, який здійснюється через інтерфейси. Економічна влада когнітивного капіталізму здійснюється через інтерфейси. Висновується, що інтерфейсна інтерсуб’єктність є динамічним утворенням, що постійно трансформується, співіснуючи з машинним світом, у спільному процесі обробки інформації й ухвалення рішень, генерації сенсів. Як наслідок, ідеться про мережеву релятивізацію й інформаційний обмін, який здійснюється через множинність інтерфейсів, що конституюють інтерсуб’єктність сучасної (пост)людини.