Приватні військові компанії у зовнішньополітичній стратегії Росії в країнах Африки та Близького Сходу

Автор(и)

  • Ірина Борисівна Автушенко доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри теорії та історії держави і права, Національний транспортний університет, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3987-4034

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17232487

Ключові слова:

приватні військові компанії, група Вагнера, зовнішня політика Росії, гібридна війна, міжнародна безпека, приватна охоронна компанія.

Анотація

У статті досліджується роль приватних військових компаній, як одного з ключових інструментів реалізації зовнішньополітичної стратегії Російської Федерації, в країнах Африки та на Близькому Сході. Показано, що приватні військові компанії, попри відсутність чіткого правового регулювання в самій Росії, фактично функціонують як напівофіційні збройні формування, інтегровані у силову вертикаль держави та підпорядковані інтересам Кремля. Особлива увага приділяється діяльності найбільш відомих структур – «групи Вагнера», приватній військовій компанії «Патріот» та новоствореному «Africa Corps», які забезпечують військову, політичну й економічну присутність Російської Федерації у стратегічно важливих регіонах. Метою статті є розкриття механізмів використання приватних військових компаній у гібридних війнах, включно з їх участю у бойових діях, контролі над ресурсами, політичному консалтингу, інформаційно-психологічних операціях та втручанні у внутрішньополітичні процеси окремих держав. Доведено, що діяльність російських приватних військових компаній у країнах Африки та Близького Сходу має подвійний ефект: з одного боку, вона посилює військово-політичні позиції Росії та забезпечує доступ до природних ресурсів, з іншого – сприяє дестабілізації безпекового середовища, поглибленню конфліктів та посиленню авторитарних тенденцій.

У висновках підкреслюється, що приватні військові компанії виступають універсальним інструментом зовнішньої політики Росії, який поєднує силові, економічні та інформаційні засоби впливу, дозволяючи досягати стратегічних цілей при зниженні офіційної відповідальності. Водночас наголошено на потребі подальшого наукового аналізу довгострокових наслідків діяльності приватних військових компаній для політичної стабільності та міжнародної безпеки, а також на потенційних ризиках, які вони становлять для самої Російської Федерації у разі втрати державного контролю над цими структурами.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Автушенко, І. Б. (2025). Приватні військові компанії у зовнішньополітичній стратегії Росії в країнах Африки та Близького Сходу. Вісник гуманітарних наук, (11). https://doi.org/10.5281/zenodo.17232487