Військова допомога США Україні у роки російсько-української війни (2014–2018)

Анотація

Актуальність дослідження. Після початку російської збройної агресії проти України (лютий 2014 р.) США стали одним із провідних донорів у сфері військово-технічної підтримки України. Допомога охоплювала широкий спектр летального та нелетального обладнання і стала критично важливою для підтримання обороноздатності України, її стійкості та здатності до контрнаступальних дій. Зважаючи на безпрецедентні масштаби допомоги, постає потреба у науковій систематизації її параметрів, вивченні як матеріально-технічного, так і політико-дипломатичного виміру цієї допомоги.

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі військової допомоги США, яку вона надала Україні у роки проведення Антитерористичної операції у південно-східних областях нашої держави.

Методологічну основу статті становлять принципи історизму, наукової об’єктивності, системності, всебічності та наступності. У роботі широко використано загальноісторичні (проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-системний) та загальнонаукові (логічний, абстрагування, узагальнення, індукція та дедукція) методи.

Результати дослідження. У статті визначено характер та етапи надання військової допомоги США Україні у досліджуваний період, окреслено обсяги та види допомоги, включно з нелетальним обладнанням, летальною зброєю. Розглянуто внутрішньополітичні та зовнішньополітичні чинники, які визначали параметри американської підтримки, досліджено роль законодавчих ініціатив Конгресу США у формуванні правової основи допомоги. Також оцінено вплив американської військової допомоги на обороноздатність ЗСУ та здатність протидіяти агресії Росії, охарактеризовано динаміку трансформації американської допомоги – від надання нелетального обладнання до комплексної підтримки сектору безпеки України.

Висновки. Аналіз політичних, військових та геостратегічних чинників, які визначали обсяги та інтенсивність надання США військово-технічної допомоги Україні у 2014–2018 рр., засвідчує, що підтримка мала багатовимірний характер і змінювалася під впливом внутрішніх та зовнішніх обставин. Внутрішньополітичний вимір у США формувався на перетині міжпартійних дискусій, стратегічних підходів різних адміністрацій та суспільних очікувань щодо ролі країни у глобальній безпековій архітектурі. Військовий компонент допомоги прямо корелював із динамікою бойових дій: ескалація конфлікту на Донбасі, анексія Криму кожного разу призводили до розширення номенклатури озброєння, зростання фінансових пакетів допомоги і переходу від оборонних до наступальних систем.