Розкриття жіночих образів у операх Віталія Кирейка «Лісова пісня» та «Бояриня»

Анотація

Статтю присвячено розкриттю музичних характеристик головних героїнь двох найвідоміших опер Віталія Кирейка за драмами Лесі Українки – Мавки з опери-феєрії «Лісова пісня» (1957 р.) та Оксани – з опери-драми «Бояриня» (2003 р.).

Мета статті полягає в осмисленні еволюції характеристик жіночих образів двох опер  Віталія Кирейка, а також дихотомії добра і зла у сучасному мистецькому просторі.

З любов’ю розкриває композитор в опері «Лісова пісня» внутрішні почуття Мавки, передає еволюцію її характеру від фантастичної лісової істоти через світле кохання і страждання до безсмертя чистої людської душі.

Образу Мавки митець яскраво протиставляє характери Килини і Матері Лукаша, показуючи дихотомію добра і зла. Їхні музичні характеристики, що передаються народно-побутовими музичними інтонаціями з примітивними гармоніями і простим ритмом, залишаються практично незмінними. Протиставляючи в музиці світ добра, духовності, шляхетності почуттів, оптимістичну віру в торжество кохання, що сильніше за смерть, та світ зла, жорстокості, безсердечності й тупої повсякденності мислення, В. Кирейко в опері, як і Леся Українка у драмі-феєрії, возвеличує перемогу світлих сил над злом.

В опері «Бояриня» відображено філософську сутність людської свободи, конфліктного бачення дійсності з кінцевим утвердженням відродження духовних сил нації. В. Кирейко показав еволюцію характеру головної героїні від ніжно-ліричного через драматично-патетичний і трагічний до просвітленого катарсису.

Розкриття жіночих  образів у операх Віталія Дмитровича Кирейка за першоджерелами драм Лесі Українки дало змогу встановити, що композитор знайшов індивідуальні засоби виразності, музичної стилістики та оркестрових тембрів для змалювання характерів і почуттів своїх героїнь, їх переживань та вчинків. З’ясовано, що внутрішній музично-інтонаційний конфлікт ще більше підсилює прихований глибокий підтекст поетичного змісту, загострює трагізм і драматизм колізій, пов’язаних з боротьбою добра і зла, передаючи філософські «слова автора».