Cковородинська думка: синтаксис і семантика світоглядних речень

Анотація

Автор статті презентує функторний аналіз комунікативних речень мови текстів міркувань й ілюструє особливості його застосування в практиці історико-філософського аналізу на прикладі синтаксичного і семантичного аналізів Сковородинської філософської думки. Функторний, інтеркультурний й емпіричний аналізи, за концепцією автора статті, входять до статусного набору методологічних інструментів пропозиційного аналізу. Пропозиційний аналіз, у вигляді системи логічних аналізів й інтегративної методології аналізу комунікативних речень як основних одиниць комунікативних текстів міркувань й головних елементів комунікативних каркасів теорій, винайдений унаслідок третьої синтаксичної революції в логіці, яку ініціював автор статті. Третя синтаксична революція, за задумом її ініціатора, покликана подолати вади першої і другої синтаксичних революцій в логіці. Вадою першої синтаксичної революції в логіці слугує дуалізм логічних й діалектичних категорій, який робить діалектичні дії енергозатратними і неефективними. Вада другої синтаксичної революції в логіці полягає у відсутності символа оператора предикації для позначення процедури приписування предиката індивіду й непрозорості логічного синтаксису функції-предиката та неочевидності функціювання нелогічних і логічних термінів у його структурі. Третя синтаксична революція в логіці пропонує організацію структури суб’єктних і предикатних термінів за аналогією із структурною схемою предиката першого порядку. У результаті першої синтаксичної революції в логіці сформувалася логіка дефінітивних специфікацій і генетичний аналіз, у результаті другої – логіка пропозиційних функцій і функціювальний аналіз, у результаті третьої – логіка модифікованих фіксацій і пропозиційний аналіз. Автор статті обстоює думку, що презентований у статті функторний аналіз відкриває нові методологічні перспективи для проведення досліджень історико-філософського дискурсу.