Націоналістичні та феміністичні погляди Олени Пчілки в житті та творчості

Анотація

Стаття присвячена дослідженню творчої та громадської діяльності Олени Пчілки (Ольги Петрівни Драгоманової-Косач) на основі комплексного аналізу висловлених феміністичних та націоналістичних ідей. У роботі розглянуто її художню, публіцистичну та просвітницьку діяльність як цілісну ідейно-світоглядну систему, у якій питання емансипації жінки нерозривно пов’язані з концепцією українського націєтворення. Мета дослідження – комплексне вивчення ідейно-світоглядної спадщини Олени Пчілки крізь призму поєднання феміністичних та націоналістичних мотивів у її літературному доробку та громадській активності. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальноісторичних методів – історико-біографічного та історико-генетичного – що дозволяють простежити еволюцію світоглядних позицій Олени Пчілки у контексті суспільно-політичних процесів свого часу, а також феміністичних підходів, спрямованих на виявлення та інтерпретацію гендерних аспектів її творчості та громадської діяльності. Такий міждисциплінарний підхід дав змогу комплексно розкрити взаємозв’язок націоналістичних та емансипаційних ідей у її спадщині. В результаті у статті здійснено текстуальний аналіз ключових творів письменниці з метою виявлення феміністичних мотивів, визначення образу жінки у національному проекті та простеження способів, якими авторка інтегрувала гендерні ідеї в дискурс української ідентичності. Окрему увагу приділено культурно-просвітницькій діяльності Пчілки, спрямованій на популяризацію української мови, літератури та фольклору як важливих інструментів формування національної свідомості. У статті введено в науковий обіг нові інтерпретації її творчої спадщини, що дозволяють переосмислити постать Пчілки поза межами родинно-центричного підходу та розглянути її як інтелектуалку з чіткою націоналістичною позицією. На основі викладеного можна зробити висновок, що діяльність Олени Пчілки є важливим прикладом синтезу національної та феміністичної свідомості у контексті українського модернізаційного руху початку XX століття. Її публіцистика та художня проза не лише документують історичні процеси, а й активно формують суспільне сприйняття ролі жінки та значення національної культури, демонструючи, що жіноча емансипація в Україні була тісно пов’язана з прагненням до державного й культурного відродження.