Формування партнерських зв’язків: історична динаміка співпраці України та Вишеградської четвірки

Анотація

У статті розглядається досвід країн Вишеградської групи, які змогли оперативно адаптуватися до нових викликів і умов на зламі ХХ–ХХІ століть, а також ефективно реалізувати курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, здобувши членство в Європейському Союзі та НАТО. Актуальність дослідження зумовлена потребою аналізу успішних трансформацій соціально-політичної та економічної систем цих країн у період становлення демократії, з метою запозичення Україною найбільш вдалих аспектів цього досвіду.

Проаналізовано етапи наукового осмислення обраної тематики у працях українських та зарубіжних дослідників, із наголосом на сучасній науковій літературі. Розглянуто розвиток політичного компонента у відносинах України з країнами Вишеградської групи у форматі В4+1 на основі аналізу щорічних програм, звітів про головування та офіційних заяв. Виокремлено основні напрями та допустимі масштаби співпраці у військовій та безпековій галузях на різних історичних етапах. Окреслено чинники, що стримують поглиблення взаємодії, а також визначено зміст якісних змін в енергетичних і торговельно-економічних взаємовідносинах у контексті регіональних трансформацій.

З’ясовано, що для України стратегічним залишається пріоритет поглиблення співпраці з державами Вишеградської групи як важливого інструменту просування до об’єднаної Європи. Водночас самі країни Вишеграду зацікавлені у зміцненні безпеки та стабільності на східних кордонах ЄС, а також у поширенні демократичних цінностей, що зумовило їхню активну участь у ініціативі «Східне партнерство» та підтримку підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзу. Західні сусіди України відкриті до передачі власного досвіду євроінтеграції, політичної трансформації та економічних реформ. Враховуючи, що Україна лише перебуває на початковому етапі цих змін, вона потребує зовнішньої підтримки на різних рівнях – від міжурядового до громадського.