Висвітлення англо-радянського дипломатичного конфлікту 1927 р. українським еміграційним тижневиком «Тризуб»

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз висвітлення англо-радянського дипломатичного конфлікту 1927 р., який знайшов своє відображення на сторінках еміграційного тижневика «Тризуб» (провідного друкованого органу уенерівської політичної еміграції у міжвоєнний період). У центрі уваги – сприйняття українськими публіцистами цієї тимчасової кризи у двосторонніх відносинах СРСР і Британії, що могла призвести до послаблення більшовицького режиму та надати додатковий імпульс для активізації підтримки української справи на міжнародній арені. Встановлено, що редакція «Тризуба» інтерпретувала дипломатичну конфронтацію між Великою Британією і СРСР не лише як окремий епізод у двосторонніх відносинах, а як прояв фундаментального ідеологічного протистояння між демократичним Заходом і тоталітарним Сходом.

У публікаціях тижневика простежувалася чітка антиросійська і антирадянська риторика, що поєднувалася з відвертим симпатизуванням британському політичному курсу. Це зокрема виявлялося у тому, як на сторінках «Тризуба» подавалася інформація про обшук у приміщенні радянської торгової місії АРКОС, яким розпочався конфлікт, подальший обмін дипломатичними нотами, розрив двосторонніх відносин, внутрішньополітична реакція СРСР, а також його кроки у відповідь в сфері зовнішньоекономічних відносин з Англією. Висвітлено також очікування української еміграції щодо можливої міжнародної ізоляції Радянського Союзу, зокрема через реакцію британських профспілок та політичних еліт.

Окрему увагу приділено висвітленню реакції російської еміграції на загрозу війни між СРСР і Британією, що було подано в «Тризубі» як показник нездатності російських еліт до підтримки визвольних прагнень поневолених народів. Редакція тижневика засуджувала прорадянські настрої російської діаспори, трактуючи їх як продовження імперських амбіцій і небажання змиритися з політичною самостійністю націй, які постали на уламках Російської імперії. Водночас підкреслювалося, що у випадку реальної воєнної конфронтації російська еміграція знову могла би скотитися до позицій «пораженчєства».

Стаття ґрунтується на аналізі конкретних публікацій «Тризуба» за травень-вересень 1927 р., а також на актуальних напрацюваннях сучасної історіографії щодо англо-радянських відносин міжвоєнного часу та української політичної еміграції. В результаті проведеного дослідження автори дійшли до висновку, що тижневик «Тризуб» не лише інформував своїх читачів про зовнішньополітичні події, але й намагався осмислити їх крізь призму національно-визвольного руху, формуючи тим самим цілісну антирадянську політичну візію.