Рішення Берлінського конгресу та їх значення для народів Балканського регіону

Анотація

У статті здійснено аналіз Берлінського трактату 1878 р., який підтвердив за молодими балканськими державами статус незалежних. Це дало можливість балканським народам розбудовувати власну державність. Визначено стратегічний напрямок їхнього розвитку та фактори, що впливали на цей процес.

Метою дослідження є здійснення об’єктивного та комплексного аналізу рішень Берлінського конгресу, що вплинули на процес формування молодих балканських держав.

Методологія  наукової  студії  грунтується  на  принципах  історизму, науковості,  об’єктивності,  системності.  Використано  загальнонаукові  та спеціальні  наукові  методи.

У дослідженні розглядаються події, що відбувалися на Балканах наприкінці ХІХ ст., які безпосередньо ставали головними причинами виникнення Східної кризи на Балканах, під якою можна розуміти питання про долю турецьких володінь в Європі. Проаналізовано, що Берлінський конгрес став рубіжним моментом в історії Балкан. Зігравши певну стабілізуючу роль, він одночасно заклав ті фундаментальні балканські протиріччя, які на довгі роки, аж до сьогоднішнього дня, закріпили за Балканами недобру славу «порохового льоху Європи». В статті подана характеристика основних положень Берлінського конгресу, його виникнення та причини. Розглядається становище Балканського регіону, яке після Берлінського конгресу істотно ускладнилося. На карті Європи з’явилися нові незалежні держави, хоч і сильно урізані берлінськими постановами. Всі вони мали програми «національного визволення», і всі ці програми містили пункт про приєднання нових сусідніх територій. Прослідковано наростання протиріч між балканськими країнами і проаналізовано позиції європейських держав у даному питанні. Підсумовано та оцінено, що об’єктивно Берлінський трактат, після якого і загострилася ситуація на Балканах став вираженням реального співвідношення сил великих європейських держав у 1878 р. Це співвідношення склалося тоді не на користь балканських народів.