Чеська етнічна меншина України в роки Визвольних змагань (1917–1921)

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження політичних, юридичних, економічних, соціальних, освітніх і культурних аспектів розвитку чеської етнічної меншини в Україні в період Визвольних змагань 1917–1921 рр. Дослідження спрямоване на аналіз впливу революційних подій, зокрема діяльності Української Центральної Ради, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії, на становище чехів, а також оцінку їхньої адаптації до мінливих умов у контексті швидкої зміни влади. Особливу увагу приділено прогресивним законодавчим ініціативам, таким як закон про національно-персональну автономію, який став унікальним явищем у світовій практиці, гарантуючи етнічним меншинам, зокрема чехам, право на самоврядування та розвиток національної ідентичності.

Методологічна основа дослідження базується на використанні історичних методів (хронологічного, порівняльного, ретроспективного) та правового аналізу для вивчення нормативно-правових актів, які регулювали становище чеської меншини напередодні у період правління українських урядів. Порівняльний підхід дозволяє простежити зміни в економічному, соціальному та культурному статусі чехів у добу від імперської політики Російської імперії до більшовицької окупації. Використання архівних джерел, зокрема матеріалів Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, а також сучасної історіографії, забезпечує ґрунтовне висвітлення теми.

Результати дослідження свідчать, що міграція чехів на українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. була зумовлена економічними та політичними факторами, зокрема пільгами від уряду Російської імперії, який заохочував переселення чехів до західних губерній. Українська революція відкрила чехам широкі політичні та юридичні можливості, зокрема завдяки закону про національно-персональну автономію, який гарантував рівні права та сприяв розвитку освіти й культури. Гетьманат Скоропадського, попри консервативний підхід, забезпечував захист приватної власності та економічний розвиток. Однак прихід більшовиків призвів до обмеження прав чехів, розкуркулення та масової еміграції, що негативно позначилося на їхньому становищі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення історичного досвіду міжетнічних відносин в Україні в контексті сучасних викликів, пов’язаних із європейською інтеграцією та захистом прав національних меншин. Висновки статті підкреслюють прогресивність ідеалів Української революції, які випередили свій час, та їхнє значення для формування толерантної етнополітики. Дослідження сприяє глибшому розумінню ролі чеської меншини в історії України та її внеску в культурне розмаїття.