Еволюція ідей самостійництва України в теоретичній спадщині О. Кониського

Анотація

Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз еволюції ідей самостійництва в теоретичній спадщині Олександра Кониського та визначення їхнього значення для формування української культурно-політичної ідентичності в умовах бездержавності. Робота спрямована на висвітлення концептуальних засад діяльності Кониського як одного з провідних представників українського національного руху другої половини ХІХ ст. Методи. У процесі дослідження застосовано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний і структурно-функціональний методи, що дозволили проаналізувати праці, епістолярну спадщину та публіцистику Кониського у контексті взаємодії культурницьких, еволюційних і політичних стратегій. Використано метод контекстуального аналізу джерел, зокрема щоденників, листів, спогадів сучасників і критичних відгуків дослідників. Результати. У процесі дослідження з’ясовано, що у листах і публічних виступах він послідовно доводив, що будь-які компроміси, позбавлені чіткої програми національного відродження, зрештою призводять до деморалізації й розпорошення сил. Його скепсис щодо радикальних течій, що формувалися в галицькому і наддніпрянському середовищі, спирався на переконання у хибності швидких революційних рішень без культурного підґрунтя. Як зазначав Кониський, «поміж нашими людьми не бракує таких, що здатні заговорювати народ красивими словами, та не здатні працювати над підвалинами, без котрих не постоїть ніяка будова». Аналіз сучасних історичних досліджень дозволяє простежити, що ця концепція культурного самостійництва посідала окреме місце у розвитку української політичної думки. Її вплив на наступні генерації діячів національного руху виявився у настанові поєднувати ідеї громадянської солідарності з поступовим інституційним укріпленням національного життя. Дослідження також висвітлює суперечності між культурницькими прагненнями й актуальними політичними вимогами того часу. У численних листах він не раз повертався до думки, що «не можна будувати хатину волі, коли одні мурують, а другі без упину підкопують», тим самим окреслюючи роль узгодженості як запоруки успіху. Висновки. Установлено, що ідеї еволюційного самостійництва, сформульовані О. Кониським, стали основою для подальшої розробки моделей автономії та конструювання модерної української політичної нації.