Критичне мислення у період постправди в розумінні Даяни Халперн: епістемологічні та методологічні аспекти

Анотація

Метою статті є аналіз розуміння ролі критичного мислення в епоху постправди в розумінні Д. Халперн. Для досягнення поставленої мети використано метод герменевтичного аналізу щодо розуміння філософських ідей та текстів різних мислителів та метод порівняльного аналізу у площині співставлення різних дефініцій понять, ідей і концептів критичного мислення.

У статті встановлено, що Д. Халперн розглядає критичне мислення як цілеспрямоване, обґрунтоване, спрямоване на досягнення мети мислення, яке базується на бінарній моделі розуміння інформації, на глибокому змістовному рівні і належному рівні використання людиною навичок обробки інформації. Окрім цього, дослідниця актуалізує в сучасній філософській парадигмі евристичну цінність концепції критичного мислення як ефективного засобу вирішення нагальних проблем буттєвості людини, зокрема в контексті адаптації людини до перебігу і подолання наслідків пандемії COVID-19.

Доведено, що до критеріїв визначення рівня розвитку інтелекту і критичного мислення людини Д. Халперн відносить словниковий запас, робочу пам’ять, просторові навички, аналогії, швидкість обробки інформації, вправи-головоломки, показники кореляції IQ з академічною успішністю та ін. Утім у її розумінні застосування цих критеріїв не захищає у повній мірі людину від когнітивних помилок: упередженості сліпої зони, реактивності, анекдотичних міркувань, однобокості джерел інформації, неврахування інформації, яка не відповідає вподобанням суб’єкта, тиску на думку людини соціального середовища. Натомість до важливих навичок критичного мислення дослідниця відносить оцінку достовірності джерел інформації, розрахунок витрат і прибутків, розпізнавання регресії до середнього значення, розуміння меж екстраполяції, нівеляцію реактивних реакцій, використання аналогій в міркуваннях, оцінювання сили аргументації, що підтверджують чи заперечують висновки, розпізнавання упередженості у міркуваннях та ін.